Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім'ї.

2. Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Коментар:

1. Частина 1 даної статті встановлює правила про те, що дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім'ї. Це зумовлено тим, що використання майна малолітньої особи як правило тісно пов'язане із життям та побутом усієї сім'ї. А тому доходи, отримані від такого майна, можуть спрямовуватись на користь усієї сім'ї. Особливо актуальним це стає тоді, коли необхідно спрямувати певні матеріальні блага на лікування чи невідкладну допомогу іншим членам сім'ї за рахунок доходів, отриманих від майна малолітніх дітей. В кінцевому рахунку вкладення таких доходів у виховання та утримання інших дітей чи допомогу сприяє благополуччю самої дитини, за рахунок майна якої це здійснювалося. Оскільки благополуччя у сім'ї і здорова атмосфера позитивно впливає на розвиток і виховання самої дитини.

2. У другій частині йдеться про розпорядження доходом неповнолітніми дітьми. Зокрема зазначено, що такі особи розпоряджаються доходом від свого майна відповідно до ЦК України. Йдеться про ст. 32 ЦК України, частина перша якої передбачає можливість неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (дивіденди по вкладах у фінансово-кредитних установах, доходи від акцій, орендна плата від майна, яке знаходиться у власності неповнолітньої особи тощо), а також самостійно укладати договір банківського вкладу та отримувати дохід від нього та розпоряджатися (за згодою батьків - В. Н.) вкладом, внесеним на своє ім'я.

3. Разом з тим в силу ряду випадків батьки або інші законні представники чи органи опіки і піклування вправі звернутися до суду із вимогою про обмеження права самостійного розпорядження перехованим майном. Такими випадками можуть бути наявність у дитини психічного захворювання, шкідливих звичок чи інших обставин, які не дозволяють їй ефективно та цілеспрямовано використовувати доходи на користь свого розвитку, виховання та інших сімей, перш за все дітей.