Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. При визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

2. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Коментар:

1. Враховуючи ту обставину, що у разі спору щодо утримання дитини розмір аліментів у всіх випадках встановлюється судом, коментована стаття у ч. 1 надає невичерпний перелік обставин, що беруться судом до уваги при визначенні розміру аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів, що стягуються з батьків на користь дитини, суд має враховувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини. Зокрема, чим гірше стан здоров'я дитини, тим більше коштів на утримання вона потребує. Так, якщо дитина є інвалідом, страждає на тяжке захворювання або їй заподіяно каліцтво, суд повинен вважати такі обставини підставою для збільшення розміру аліментів.

Суд зобов'язаний також враховувати матеріальне становище дитини. Тобто, чим краще дитина матеріально забезпечена за рахунок, наприклад, заробітку, дивідендів, інших доходів, тим меншу суму аліментів вона може отримати від батьків. Суд, таким чином, враховує ту обставину, що дитина працює та має достатній заробіток. У даному випадку слід враховувати положення Закону України "Про охорону дитинства" (ст. 21), якими передбачено, що трудове повноліття настає з 16 років. Водночас, за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, які не досягли 15-річного віку, за умови, що це не завдає шкоди їх здоров'ю та навчанню. За таких обставин суд може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що має сплачувати той з батьків, який є їх платником аліментів.

При розгляді справи про стягнення аліментів при визначенні їх розміру, суд повинен враховувати також стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків дитини, з якого вони будуть стягуватися. Так, якщо суд встановить, що той з батьків, з кого стягуються аліменти, є інвалідом I, II чи III групи, він повинен цю обставину врахувати як підставу для зменшення їх розміру. І навпаки, якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.

Коментована стаття встановлює, що суд повинен враховувати наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, яких він відповідно до вимог СК зобов'язаний утримувати (глави 9, 15, 16 СК). Зазначені особи можуть бути матеріально менш забезпеченими, ніж дитина, на утримання якої стягуються аліменти. За таких обставин суд може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.

Суду слід враховувати і інші обставини, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів. Такими іншими обставинами можуть бути випадки, коли дитина, на утримання якої стягуються аліменти, одержала у порядку спадкування чи за договором давання майно, що дає їй достатні кошти на утримання самої себе. Тому за таких обставин суд може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.

Усе вище зазначене повною мірою стосується і тих випадків, коли розмір аліментів суд визначає у твердій грошовій сумі (див. ст. 184 СК).

Водночас при визначенні частки заробітку (доходу) платника аліментів суд повинен враховувати вимоги Закону України "Про виконавче провадження" (ст. 70), яким передбачено, що загальний обсяг усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 50 % заробітної плати, яка має виплачуватися працівнику, у тому числі при відрахуваннях за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування від заробітної плати осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, і на стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань від заробітної плати не може перевищувати 70 %. Вказані положення застосовуються також при зверненні стягнення на належні платнику аліментів стипендію та інші доходи, зазначені у ст. 69 даного Закону. Звернення стягнення на пенсію здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

2. Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Дана норма однаково застосовується до всіх платників аліментів, незалежно від правових підстав їх праці (робота за трудовим договором, відповідно до вимог КЗпП, робота за контрактом за кордоном тощо).

Коментована норма передбачає мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідного віку, у той час як максимальний розмір аліментів закон не встановлює. Останній буде визначатися судом у кожному конкретному випадку, враховуючи як потреби самої дитини, так і можливості платника аліментів - матері або батька дитини.

Слід враховувати також і рекомендації Верховного суду України, який у постанові Пленуму від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" підкреслює, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати в цілому 70 відсотків заробітної плати цієї особи (абзац 4 п. 17).

Порядок стягнення аліментів на утримання дитини визначено у ст. 74 Закону "Про виконавче провадження", а також у статтях 194 - 197, 274 СК.