Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

2. Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування.

Коментар:

1. Коментована стаття передбачає можливості зміни розміру аліментів на дитину. У зв'язку з тим, що матеріальне становище, сімейний стан, а також стан здоров'я платника аліментів або їх одержувача можуть протягом часу наявності аліментного зобов'язання змінюватися, законом передбачено, що за позовом якоїсь із цих осіб суд вправі змінити раніше встановлений розмір аліментів як в сторону їх зменшення, так і в сторону їх збільшення. Крім того, зменшення розміру аліментів за наявності передбачених законом причин не виключає можливості взагалі звільнення від їх сплати.

Якщо розмір аліментів було визначено у договорі за домовленістю між батьками, він може бути змінений за домовленістю сторін. У випадку недосягнення згоди розмір аліментів може бути змінений судом за позовом платника аліментів або одержувача аліментів.

Якщо розмір аліментів було визначено за рішенням суду, заінтересована особа вправі звернутися з позовом до суду про його збільшення або зменшення.

У разі задоволення позову аліменти на дитину у зміненому розмірі будуть стягуватися від дня набрання чинності рішення суду, а не від дня пред'явлення позову.

Під зміною матеріального положення сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового положення платника або одержувача аліментів.

Покращення матеріального положення одержувача аліментів (зокрема, дитини на утримання якої сплачуються аліменти), у результаті якого він перестає бути нужденним у матеріальній допомозі (див. коментар до ст. 188), є підставою для припинення аліментного обов'язку.

Якщо платник зобов'язаний утримувати особу, яка має право на аліменти, незалежно від наявності достатніх засобів (наприклад, відповідно до ст. 184), погіршення матеріального положення платника може стати підставою лише для зменшення розміру аліментів.

І навпаки, якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.

Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Відносно платника аліментів враховується також зміна складу осіб, які зобов'язані за законом надавати утримування.

Появлення у складі сім'ї одержувача аліментів осіб, які являються по відношенню до нього аліментнозобов'язаними особами (батьки, подружжя, повнолітні діти) може бути враховано за вимогою платника аліментів як обставина, що спричинила зниження сплачуваних ним аліментів.

Погіршення або поліпшення стану здоров'я платника або одержувача аліментів враховується судом як підстав для зміни розміру аліментів. Так, якщо суд встановить, що платник аліментів став інвалідом I, II чи III групи, він повинен цю обставину врахувати як підставу для зменшення їх розміру.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.

У свою чергу, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у зв'язку із положеннями ст. 192 СК, передбачено, що у разі пред'явлення до особи, яка вже сплачує аліменти, позову про стягнення їх на дитину (дітей) від іншої матері або утримання на інших осіб суд має вчинити передбачені ч. 3 ст. 36 ЦПК дії щодо залучення одержувача аліментів до участі у справі (п. 23).

2. Частина 2 даної статті передбачає можливість зміни, зокрема, зменшення розміру аліментів, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, Так, розмір аліментів може бути зменшений судом на вимогу батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина. При цьому законом вимагається згода органу опіки та піклування на зменшення розміру аліментів на дитину.

Слід підкреслити, що якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади чи юридичної особи (наприклад, релігійної або іншої благодійної організації), її утримання не можна вважати повним, тому, що не виключає потреби дитини у додаткових витратах. Наприклад, такі додаткові витрати необхідні на утримання дитини її батьками під час канікул, вихідних та святкових днів, а також для придбання книг, одягу, взуття тощо. Тому, у випадку, коли дитину передано на утримання держави, територіальної громади або юридичної особи, стягнення аліментів на дитину з її батьків (платника аліментів) не припиняється, а може слугувати лише підставою для зменшення розміру аліментів.

Припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли, наприклад, одержувач аліментів - мати дитини, витрачає на себе аліменти, не турбується про дитину, яку передано на утримання держави, територіальної громади чи юридичної особи. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.