Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.
Стаття 233. Внесення змін до актового запису про народження дитини, яка усиновлена
1. На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.
Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Коментар:
1. Відповідно до ст. 49 ЦК України усиновлення є актом цивільного стану, який при цьому не потребує обов'язкової державної реєстрації. Однак внаслідок здійснення усиновлення може змінитися й сам цивільний стан усиновленої особи, що обумовить необхідність внесення змін до актового запису про її народження.
Необхідність внесення таких змін не є обов'язковою, така потреба виникає тільки у випадку запису усиновлювача (усиновлювачів) батьком або матір'ю усиновленого, зміною його прізвища, імені, по батькові, дати та місця народження.
2. Зміни до актового запису проводяться відповідно до резолютивної частини рішення суду про усиновлення у порядку, встановленому Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. N 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2003 р. N 140/5), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 р. за N 719/4940.
Відповідно до внесених змін до актового запису видається нове Свідоцтво про народження, а раніше видане анулюється.
3. Суд, ухвалюючи рішення у справах про усиновлення, дуже часто у резолютивній частині покладає певні обов'язки на органи державної влади, які не брали участі у справі. Найчастіше це стосується зобов'язання органів реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін до актового запису про народження, а також відділів у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Міністерства внутрішніх справ України щодо оформлення та видання закордонного паспорта усиновленій дитині.
У цьому контексті слід визначити, що у рішенні суду може бути вирішено питання лише про права та обов'язки осіб, які брали участь у справі. У протилежному випадку існують усі підстави для оскарження такого рішення та його скасування в апеляційному чи касаційному порядку.
Зважаючи на це, можливим є залучення таких органів до участі у справі в якості заінтересованих осіб. З іншої сторони вирішення питань про внесення змін до актового запису про народження фізичної особи чи усиновлення дитини іноземними громадянами є достатньою підставою для діяльності відповідно органів реєстрації актів цивільного стану та служб у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Окремо покладення обов'язку на ці органи не вимагається. Невиконання рішення суду у цій частині може призвести до можливості застосування до винних осіб встановлених законом видів юридичної відповідальності.