Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.
Стаття 260. Право мачухи, вітчима брати участь у вихованні пасинка, падчерки
1. Якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
Коментар:
Законодавець до кола інших членів сім'ї відносить таких суб'єктів правовідносин як мачуха та вітчим, основним покликанням яких є не лише спільне проживання з одним із рідних батьків дитини, але й вжиття усіх можливих заходів для того, щоб компенсувати падчерці та пасинку відсутність рідної матері чи батька. З огляду на це, в системі особистих немайнових прав та обов'язків інших членів сім'ї та родичів чільне місце займає право мачухи, вітчима брати участь у вихованні пасинка, падчерки.
Мачухою у сімейному праві вважається жінка, яка перебуває у шлюбних відносинах із батьком дитини, але не є рідною її матір'ю. Вітчим - це чоловік, який перебуває у шлюбних відносинах з матір'ю дитини, але не є її рідним батьком. Відповідно у окреслених правовідносинах дівчинка набуває правового статусу падчерки по відношенню до вітчима чи мачухи, а хлопчик - пасинка.
Виходячи з загальних засад сімейного законодавства особа може набути правового статусу мачухи чи вітчима внаслідок реєстрації шлюбу із матір'ю чи батьком дитини чи проживання з останніми у фактичних шлюбних відносинах.
Коментована стаття наділяє мачуху, вітчима таким особистим немайновим правом як права брати участь у вихованні дитини. Умовами набуття цього права є не лише наявність у відповідної особи правового статусу мачухи чи вітчима, але й проживання їх однією сім'єю із неповнолітніми чи малолітніми пасинком, падчеркою.
Виходячи зі змісту коментованої статті, у разі порушення права мачухи чи вітчима на участь у вихованні пасинка, падчерки, вони вправі його захисти у визначеному законом порядку. Однак, було б також доцільним закріпити у сімейному законодавстві положення, відповідно до якого, реалізація мачухою, вітчимом права на виховання пасинка чи падчерки не повинна шкодити інтересам дитини та не повинна перешкоджати участі у вихованні дитини тому з батьків, який проживає окремо від неї.