Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Якщо особа до досягнення повноліття проживала з родичами або іншими особами однією сім'єю, вона зобов'язана утримувати непрацездатних родичів та інших осіб, з якими проживала не менш як п'ять років, за умови, що ця особа може надавати матеріальну допомогу.

Цей обов'язок виникає, якщо у того, хто потребує матеріальної допомоги, немає дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Коментар:

1. Обов'язок особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім'єю до досягнення повноліття є зворотнім до встановленого статтею 269 СК України обов'язку інших осіб утримувати дитину. Умовами для виникнення обов'язку вихованця стосовно осіб з якими вона проживала однією сім'єю являється:

1) повнолітність та достатній для надання матеріальної допомоги рівень забезпеченості вихованця;

2) непрацездатність родичів та інших осіб, з якими проживала однією сім'єю;

3) необхідність отримання фактичним вихователем матеріальної допомоги;

4) відсутність у того, хто потребує матеріальної допомоги, дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання;

5) особа проживала однією сім'єю до досягнення повноліття, але не менш як п'ять років з родичами або іншими особами, що її виховували.

2. Обов'язок по утриманню колишнього вихователя виникає в особи за умови відсутності у неї чоловіка, дружини, повнолітніх сина чи дочки, тобто аліментнозобов'язаних осіб першої черги та осіб, що належать до кола аліментнозобов'язаних другої черги - братів чи сестер. Обов'язок по утриманню може виникнути також тоді, коли є всі чи хоча б хтось із зазначених осіб, але вони недостатньо матеріально забезпечені чи з інших поважних причин не можуть надавати вихователю матеріальну допомогу.

Законодавством не встановлений строк існування обов'язку утримувати вихователя. Він може існувати протягом всього життя вихователя за умови наявності зазначених у ст. 271 СК України умов.

Коментована стаття, не містить вимоги щодо працездатності вихованця як підстави виникнення у них аліментних зобов'язань. Тому обов'язок по утриманню вихователя може покладатися на повнолітню, проте непрацездатну особи за умови наявності у неї можливості надання матеріальної допомоги.

Відсутнє у змісті коментованої статті положення про можливу втрату права на аліменти фактичним вихователем у разі здійснення своїх обов'язків по вихованню особи неналежним чином. За змістом ст. 271 для виникнення аліментного обов'язку у вихованця достатньо лише факту проживання однією сім'єю не менше п'яти років. Однак суд, враховуючи всі обставини справи не позбавлений можливості відмовити у призначенні аліментів від колишнього вихованця у разі не належного виконання своїх обов'язків особою, що мала виконувати щодо нього функції вихователя.