Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, особою, яка є громадянином держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, не є таємним, якщо у державі, в якій усиновлювач постійно проживає і в яку має переїхати дитина, усиновлення не є таємним.

2. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, особою, яка є громадянином держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, і якщо ця особа в Україні постійно не проживає, не є таємним.

Коментар:

Коментована стаття містить виключення із загального правила щодо дотримання таємниці усиновлення, визначеного у статтях 226 - 228 СК. Таємниця усиновлення в разі усиновлення дитини іноземцями не може бути абсолютно збережена в силу об'єктивних обставин. Так, одним із основних прав дитини відповідно до ст. 7 Конвенції ООН про права дитини 1989 р. є право знати своє походження та, наскільки це можливо, знати своїх батьків. Пунктом 6 ст. 283 СК України визначено, що дитина, усиновлена іноземцями, до повноліття зберігає громадянство України, а також має право на збереження своєї національної ідентичності. Отже право іноземця на таємницю усиновлення дитини, яка є громадянином України, є обмеженим як загальними нормами СК, так і зокрема правилами коментованої статті.

Так дія правила щодо відсутності таємниці усиновлення залежить від наявності ряду умов, деякі з яких є обов'язковими завжди всі, а деякі - обов'язкові альтернативно.

Так до завжди обов'язкових умов відносяться:

- усиновленим є дитина - громадянин України;

- усиновлювачем є іноземець - громадянин держави, з якою України не має договору про надання правової допомоги.

До альтернативних умов відсутності таємниці усиновлення коментована стаття відносить:

- відсутність таємниці усиновлення у державі, в якій усиновлювач постійно проживає і в яку має переїхати дитина (ч. 1 коментованої статті) або

- постійне проживання усиновлювача поза межами території України (ч. 2 коментованої статті).