Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

2. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

3. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Коментар:

Коментована стаття визначає питання, які стосуються часу, протягом якого сплачуються аліменти одному з подружжя. Причому у ній містяться правові норми як щодо визначення моменту з якого стягуються аліменти, так і щодо тривалості таких правовідносин. Окрім цього, передбачається можливість стягнення аліментів за минулий час.

Ч. 1 статті передбачає правило, за яким аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. В цьому полягає специфіка аліментних правовідносин, оскільки законодавець стає на захист інтересів одержувача аліментів, передбачаючи можливі намагання з боку відповідача по справі затягувати судовий процес з метою ухилення від сплати аліментів. Важливим у цьому випадку є чітке визначення моменту подання позовної заяви. Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, оформлюється і передається судді в порядку черговості. Позовна заява про стягнення аліментів може бути подана особисто стороною чи її представником через канцелярію суду. В такому випадку вона вважатиметься поданою в день відповідної реєстрації в канцелярії. Позивачеві варто одержати відмітку канцелярії суду на своєму примірнику позову про дату його реєстрації. Окрім цього, позовна заява з додатками може бути надіслана поштою чи іншими засобами зв'язку. Ч. 6 ст. 70 ЦПК України передбачає, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку. Тобто у тому випадку, коли позовна заява надсилається через пошту чи передається іншими засобами зв'язку, то днем подачі позову вважається день відповідного відправлення, який підтверджується відповідною відміткою відправлення (квитанція про відправку рекомендованого чи цінного листа, штемпель на конверті тощо).

Одним із способів захисту одержувача аліментів є передбачена законом можливість стягнення утримання за минулий час. Закон передбачає, що якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік. У даному випадку, важливе значення має доказування факту ухилення відповідача від сплати аліментів. Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків звільнення від доказування. Прикладами ухилення від сплати аліментів може бути зникнення відповідача з місця постійного проживання, його категорична відмова від сплати або ігнорування вимог позивача добровільно виконувати обов'язок щодо надання утримання тощо. В такому разі до суду разом з позовною заявою про вимоги щодо стягнення аліментів за минулий час, слід подати відповідні докази (постанова суду про розшук відповідача, довідка про рух оперативно-розшукової справи органів внутрішніх справ, відповідні листи до відповідача з проханням добровільно сплатити аліменти, нотаріально посвідчена заява з пропозицією укласти договір подружжя про надання утримання тощо).

Ч. 3 коментованої статті регламентує питання щодо тривалості строку інвалідності при вирішенні питання про стягнення аліментів. Зокрема, якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це. Інвалідність може бути встановлена на певний строк, однак МСЕК може прийняти рішення про надання групи інвалідності довічно. Тому суд в рішенні має чітко визначитись і вказати, що аліменти стягуються на період інвалідності, а у разі продовження, - на період продовження. Це правило, запроваджено з метою уникнення необхідності особі щороку звертатися до суду з відповідним позовом. Тому державному виконавцю у цій ситуації достатньо щороку надавати докази продовження інвалідності, а він у свою чергу на цій підставі зобов'язаний продовжувати примусове стягнення.