Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.

Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.

2. Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса до посвідчення договору.

3. На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання, не може бути звернене стягнення.

Коментар:

Договір може бути підставою для виникнення, зміни і припинення сімейних прав та обов'язків. Яскравим прикладом слугує правовий інститут припинення права на утримання за домовленістю подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 9 СК України подружжя можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства. На реалізацію цього положення і спрямована коментована стаття, яка передбачає, що подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.

Предметом договору є припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати. Мета договору полягає в припиненні права на утримання.

За юридичними ознаками вказаний сімейно-правовий правочин є оплатним, взаємним та реальним. Причому він є прикладом компромісу між сторонами та дієвим позасудовим способом врегулювання спору.

Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації, тобто за формою він є письмовим, нотаріально посвідченим та, в силу необхідності оформлення права власності на нерухоме майно, підлягає державній реєстрації в БТІ.

Одним із способів договірного врегулювання відносин щодо припинення права на утримання є одержання одноразової грошової виплати. Причому, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори до посвідчення договору. В такому випадку для надання договору юридичної сили достатньо лише нотаріального посвідчення. Державної реєстрації договору у такому випадку не потребується.

Не слід забувати, що порядок укладення, зміни, розірвання і припинення цього договору регламентується відповідними нормами ЦК України. Це ж саме стосується форми договору та умов його дійсності. Однак при цьому не слід забувати про конкуренцію правових норм, наслідком якої є перевага у застосуванні спеціального нормативно-правового акта, яким є СК України, перед загальним - ЦК України.

Ч. 3 коментованої статті унеможливлює звернення стягнення на майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання, що є гарантією забезпечення права особи, яка одержала у такий спосіб утримання від потенційних примусових виконань судових рішень, оскільки вказана допомога є цільовою. Однак це не обмежує такої правомочності власника як розпорядження, оскільки розпорядження таким нерухомим майном може бути зумовлене необхідністю грошового забезпечення особи, що одержала утримання.