Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.

1. Заява про скасування судового наказу реєструється у день її надходження до суду в порядку, встановленому частиною третьою статті 11¹ цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу.

3. Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє ухвалу.

4. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді.

5. Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.

6. Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

7. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто із викликаних осіб з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з'ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.

8. За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;

2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

9. Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.

Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому цим Кодексом.

ВАЖЛИВО
ЗАКОН ПРО БОРОТЬБУ З КОРОНАВІРУСОМ В УКРАЇНІ

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 105¹ Цивільного процесуального кодексу України

1. Заява про скасування судового наказу реєструється та передається на розгляд судді-доповідачу, визначеному в порядку автоматичного розподілу справ, не пізніше наступного дня. Суддя, який видав судовий наказ, серед розподілу не виключається. Водночас, йому може бути заявлено відвід, оскільки попередній розгляд заяви про видачу судового наказу є обставиною, що може вплинути на його об'єктивність та неупередженість.

2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку десятиденного строку, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. З наведеного випливає, що боржник повинен подати заяву про поновлення строку, якщо такий пропущено. Без цієї заяви суд не може вирішувати питання про поновлення строку, навіть якщо для цього є підстави.

Після залишення заяви без розгляду боржник має право повторно звернутися із такою заявою та клопотанням про поновлення строку.

3. Якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу. На нашу думку, зупинення виконання - це обов'язковий правовий наслідок, зумовлений поновленням строку, а не право суду. Водночас, формулювання "має вирішити питання" може тлумачитися також як вимога розглянути це питання, а не як обов'язок суду зупинити виконання.

В ухвалі про прийняття заяви до розгляду слід зазначити спочатку про поновлення строку, потім - про її прийняття, а далі - про зупинення виконання.

Зупинення виконання наказу відбувається лише якщо він набрав законної сили.

4. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді. Вирішення питання полягає у постановленні відповідної ухвали суду.

5. Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.

З метою процесуальної економії, на нашу думку, допускається зазначати про час та місце розгляду заяви в тексті ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду.

6. Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Відтак, судове засідання повинно бути призначене до спливу цього строку. Водночас, слід враховувати також строк, необхідний для отримання сторонами інформації про час розгляду справи. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви. Суд може відкласти розгляд справи, якщо сторони повідомлені неналежно.

7. Коментована стаття визначає особливості розгляду справи за заявою про скасування судового наказу. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто із викликаних осіб з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з'ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.

Не передбачено таких процесуальних дій як витребування доказів, виклик свідків, призначення експертиз, залучення третіх осіб тощо. Судове слідство не проводиться.

8. За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення. Підставою для цього є відсутність обставин, що впливають на законність судового наказу. Доводи боржника, наведені в заяві про скасування наказу, не впливають на його правомірність;

2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову. Суд скасовує наказ, якщо надані боржником докази впливають на правову оцінку відносин між сторонами, свідчать про наявність спору, а також в будь-яких інших випадках, коли суд дійде висновку про необхідність дослідити обставини справи. Переліку підстав для скасування наказу законом не передбачено;

3) змінити судовий наказ. Суд може змінити наказ, якщо в ньому виявлено арифметичні чи граматичні помилки, невірно зазначено розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником; помилково визначено суму судових витрат, що підлягає стягненню з боржника.

9. Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.

Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому цим Кодексом.