Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.
Стаття 199. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.
3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.
4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше трьох днів з дня їх подання.
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 199 Цивільного процесуального кодексу України
1. Цивільними процесуальними гарантіями законності та об'єктивності технічного запису судового засідання і журналу судового засідання є право осіб, які беруть участь у справі, ознайомитися з технічним записом та журналом. Це право може бути використано у перерві між судовими засіданнями або після завершення судового розгляду. Особа вправі знайомитися з технічним записом неодноразово.
2. Протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі (або його резолютивної частини) особи, які беруть участь у справі мають право подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
Неповнота запису - це невідображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.
Неправильність запису - це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в який передбачає закон, чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису.
3. Письмові зауваження подаються до суду, який розглянув справу після завершення судового розгляду. В зауваженнях заявник повинен зазначити які відомості є неправильними або неповними і як, на його думку, їх слід доповнити або виправити. До зауважень можуть додаватися докази, які свідчать про помилки у записі, наприклад, касети із записом, який зроблено учасниками процесу. Судового збору за подання зауважень не передбачено.
Головуючий повинен розглянути такі зауваження не пізніше трьох днів з дня їх подання. Розгляд зауважень на технічний запис та журнал судового засідання відбувається поза судовим засіданням без виклику осіб, які беруть участь у справі. За наслідками розгляду зауважень постановляється ухвала, якою посвідчується правильність зауважень, або вони відхиляються. Така ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
4. У разі пропуску строку подання зауваження (тобто 3 дні) і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду. У разі пропуску строку подання зауважень з поважних причин зацікавлена особа повинна одночасно із поданням зауважень подати клопотання про поновлення строку.
5. Слід мати на увазі, що відповідно до ч. 4 ст. 297 ЦПК при надходженні до апеляційного суду неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання,... суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
Наведена норма може використовуватися для затягування апеляційного розгляду справу, оскільки заінтересовані особи можуть після спливу строку для подання зауважень і надіслання справи до апеляційного суду подати зауваження з клопотанням про відновлення строку, що призведе до необхідності повернути справу до місцевого суду.
Зауваження залишаються без розгляду також у зв'язку з вибуттям головуючого, оскільки інший суддя, який не розглядав справу, не може оцінити правильність поданих зауважень.
6. Якщо фіксація розгляду справу відбувалася у протоколі судового засідання, то керуватися потрібно п. 21 Перехідних положень ЦПК. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після їх повідомлення про підписання протоколу або після закінчення строку на підписання протоколу подавати свої письмові зауваження щодо неповноти або неправильності протоколу.
Головуючий розглядає зауваження до протоколу і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність. У разі незгоди головуючого із поданими зауваженнями вони розглядаються судом з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місце проведення судового засідання.
Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгляду. Зауваження повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх надходження до суду. Зауваження приєднуються до матеріалів справи, в тому числі, якщо їх не було розглянуто у зв'язку з вибуттям головуючого.