Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.

1. Ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

часу і місця її постановлення;

прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді);

прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;

предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, визначені пунктами 3, 4 частини першої цієї статті.

3. Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

4. Ухвала, постановлена відповідно до статей 389⁶ та 389¹¹ цього Кодексу, повинна відповідати вимогам, що містяться у зазначених статтях.  

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 210 Цивільного процесуального кодексу України 

1. Зміст ухвали суду залежить від виду ухвали. Ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з 4 частин: вступної, описової, мотивувальної і резолютивної.

У вступній частині ухвали зазначається: час і місце її постановлення; прізвище та ініціали судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвище та ініціали секретаря судового засідання; прізвища та ініціали (найменування) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмет позовних вимог.

В описовій частині зазначається суть питання, що вирішується ухвалою, тобто короткий зміст клопотання, яке вирішується та підстави його заявлення.

В мотивувальній частині зазначаються мотиви, з яких суд дійшов висновків (тобто висновок суду про обґрунтованість чи необґрунтованість заявленого клопотання), і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (тобто посилання на конкретну правову норму).

В резолютивній частині зазначається висновок суду (що саме ухвалив суд), строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати (протокольна ухвала), повинна містити лише мотивувальну та резолютивну частину. Це пов'язано із процесуальною економією, адже учасникам процесу зрозуміло яке питання вирішується судом.

3. Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених ст. 18 Закону "Про виконавче провадження". Відповідно до цієї статті у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3)  повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

4. Особливі вимоги передбачаються законодавцем для ухвал, які постановляються судами у справах, пов'язаних із діяльністю третейських судів. Так, в ухвалі суду, постановленій за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду, додатково мають бути зазначені: 1) відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його прийняття; 2) найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення, яке оскаржується; 3) ім'я (найменування) сторін третейського спору; 4) вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або частково (ч. 2 ст. 389⁶ ЦПК України). А в ухвалі, постановленій за наслідками розгляду справи про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, додатково мають бути зазначені: 1) найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення; 2) ім'я (найменування) сторін третейського спору; 3) дані про рішення третейського суду, за яким заявник просить видати виконавчий лист; 4) вказівка про видачу виконавчого листа або про відмову у його видачі (ч. 2 ст. 389¹¹ ЦПК України).