Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.

1. Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 278 Цивільного процесуального кодексу України

1. Рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини повинно відповідати загальним вимогам, які ставляться до рішення суду.

Коментована стаття визначає перелік обставин, які повинен встановити суд для ухвалення такого рішення:

- спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, а саме: а) немає фізичних осіб, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини; б) немає юридичної особи чи інших учасників цивільних відносин, які вказані в заповіті як спадкоємці;

- спадкоємці усунені від права на спадкування (спадкоємці були усунені від права спадкування згідно з ст. 1224 ЦК);

- спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовились від її прийняття (до нотаріальної контори не подано заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини; нема рішення суду про призначення спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини; у книзі обліку спадкових справ є заяви про відмову спадкоємців від прийняття спадщини).

Ці обставини повинні бути підтверджені доказами і складати мотивувальну частину рішення - ними підтверджується факт відсутності спадкоємців. Також мотивувальна частина рішення повинна містити посилання на докази того, що з часу відкриття спадщини до подання заяви до суду про визнання її відумерлою сплив один рік.

На підставі рішення суду про визнання спадщини відумерлою територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування стає власником спадкового майна. При цьому свідоцтво про право на спадщину у даному випадку не видається, а лише вносяться відповідні зміни в реєстр прав власників.