Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.
Стаття 284. Зміст і строк подання заяви
1. У заяві про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації повинні бути зазначені встановлені законом підстави для такої госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок лікаря про необхідність примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.
2. Заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення порушення хворим на заразну форму туберкульозу протиепідемічного режиму.
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 284 Цивільного процесуального кодексу України
1. Коментована стаття визначає зміст та строк подання заяв про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу та про продовження строку примусової госпіталізації.
Заява про примусову госпіталізацію чи про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду представником протитуберкульозного закладу, що здійснює відповідне лікування цього хворого, протягом 24 годин з моменту виявлення порушення хворим протиепідемічного режиму.
Такі заяви, залежно від вимог, що в них ставляться, можна поділити на два види:
- заява про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу (хворий на заразну форму туберкульозу порушує протиепідемічний режим та відмовляється або ухиляється від лікування);
- заява про продовження строку примусової госпіталізації (хворому вже надається медична допомога, але він потребує продовження примусового лікування на визначений лікарем строк).
Підставами для примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу відповідно до ст. 11 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" є виявлення факту порушення протиепідемічного режиму хворими на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб.
Під протиепідемічним режимом розуміють спеціальні протиепідемічні заходи (правила поведінки особи, хворої на заразну форму туберкульозу), встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, спрямовані на захист населення, у тому числі медичних та інших працівників, від зараження збудником туберкульозу;
2. Спільним для заяв є те, що до заяви додається мотивований висновок лікаря про необхідність примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.
3. У зв'язку з необхідністю якнайшвидшої госпіталізації хворого ч. 2 ст. 284 встановлює строк, протягом якого відповідна заява подається до суду - 24 години з часу виявлення порушення хворим на заразну форму туберкульозу протиепідемічного режиму.
4. Примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців. Продовження строку примусової госпіталізації таких осіб здійснюється за рішенням суду на визначений ним строк з урахуванням висновку лікаря, який здійснює лікування цього хворого.