Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.

1. Справа реєструється в апеляційному суді у порядку, встановленому частинами другою і третьою статті 11¹ цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.

2. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

3. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку.

4. При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 297 Цивільного процесуального кодексу України

1. Всі процесуальні дії у зв'язку із відкриттям апеляційного провадження у справі, вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження, залишення неналежно оформленої скарги без руху або її повернення вчиняються судом апеляційної інстанції, а не місцевим судом.

2. Отримана від місцевого суду справа із усіма поданими на неї апеляційними скаргами реєструється в канцелярії апеляційного суду і передається судді-доповідачу, визначеному автоматичною системою розподілу справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів. В порядку черговості справа передається судді-доповідачу, який зобов'язаний вчинити усі процесуальні дії, необхідні для відкриття апеляційного провадження, впродовж трьох днів з моменту надходження до нього справи.

3. Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суддя-доповідач повинен ретельно перевірити дотримання встановлених законом умов і порядку відкриття апеляційного провадження, зокрема: чи має скаржник право апеляційного оскарження, чи не вступило оскаржуване рішення в законну силу і чи підлягає воно оскарженню в апеляційному порядку, чи не порушено строку подання апеляційної скарги, чи дотримано вимог до змісту та форми апеляційної скарги, чи оплачено судовий збір.

4. Якщо апеляційна скарга за формою та змістом не відповідає вимогам, встановленим статтею 295 ЦПК, перелік яких є вичерпним (зокрема, якщо в ній не зазначено, у чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали суду, чи порушувалось у суді першої інстанції питання про встановлення обставин, витребування та дослідження доказів, які в апеляційній скарзі визначено як нові, з яких причин ці питання не порушувались у суді першої інстанції, підстави дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які досліджувалися судом першої інстанції, причини неподання нових доказів до суду першої інстанції тощо), суддя-доповідач відповідно до частини другої цієї статті застосовує положення статті 121 ЦПК та ухвалою залишає апеляційну скаргу без руху.

В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен зазначити всі недоліки скарги. Після їх усунення скаржником суд не вправі залишати апеляційну скаргу без руху з інших підстав, які не були зазначені в попередній скарзі.

Якщо під час строку, встановленого в ухвалі суду про залишення заяви без руху, недоліки неналежно поданої або оформленої скарги будуть виправлені скаржником, така апеляційна скарга вважається поданою вчасно. В іншому випадку, така скарга вважається неподаною і повертається скаржникові. При вирішенні питання про повернення до суду першої інстанції справи, яка надійшла разом з апеляційною скаргою, для усунення недоліків у її оформленні необхідно враховувати, що перелік недоліків у оформленні справи, про які йдеться в частині сьомій цієї статті як про підставу для повернення справи до суду першої інстанції з метою їх усунення, не є вичерпним.

Суддя-доповідач своєю ухвалою може повернути справу до суду першої інстанції для усунення таких недоліків: 1) справа неналежно оформлена, зокрема відсутні підписи у протоколі чи журналі судового засідання; судове рішення чи протокол судового засідання є нечитабельні; у справі відсутній протокол судового засідання, журнал судового засідання чи технічний запис, справа не підшита, сторінки не пронумеровані, опис документів у справі належним чином не оформлено тощо; 2) не розглянуто зауваження щодо правильності та повноти фіксування судового процесу технічними засобами або письмові зауваження щодо повноти чи правильності протоколу судового засідання; 3) не вирішено питання про ухвалення додаткового рішення тощо.

Слід повернути справу до суду першої інстанції і в разі надходження від особи, яка бере участь у справі, заяви про виправлення описок, арифметичних помилок у судовому рішенні або про роз'яснення рішення.

Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку, як така, що перешкоджає подальшому провадженню справи.

При вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач не вправі вирішувати питання про обгрунтованість чи необґрунтованість скарги. З огляду на це, суддя-доповідач не може відмовити у прийнятті апеляційної скарги у зв'язку із тим, наприклад, що вона не порушує прав та інтересів особи, яка не брала участі у справі, але подала скаргу.

5. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених ст. 294 ЦПК України, залишається без руху, якщо скаржник не звернувся в суд з заявою про поновлення строків або якщо підстави, вказані ним у заяві визнані судом неповажними. При цьому суд надає такій особі 30-денний термін з моменту отримання ухвали для звернення з заявою про поновлення строків або вказівки інших підстав для такого поновлення (варто відзначити надмірну тривалість такого строку, в порівнянні з 10-денним стоком для підготовки апеляційної скарги на рішення суду чи 5-денним строком для сплати судового збору).

Лише за наявності заяви особи, яка подала апеляційну скаргу із пропущенням вищезазначених строків, суд розглядає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується одноособово суддею-доповідачем. За наслідками розгляду заяви постановляється ухвала: або про поновлення строку на апеляційне оскарження в разі пропущення його з поважних причин, яка оскарженню не підлягає, або у разі неподання впродовж 30-денного строку заяви про поновлення строку апеляційного оскарження чи визнання наведених у ній причин неповажними - про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.

Заява про поновлення строку апеляційного оскарження розглядається суддею-доповідачем одноособово без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання. Стаття 297 ЦПК є спеціальною процесуальною нормою відносно загальної норми - статті 73 ЦПК, тому в разі колізії правових норм застосовується спеціальна норма права.

Таке врегулювання цивільних процесуальних правовідносин направлене на оперативність судового розгляду.

Якщо заява про поновлення строку апеляційного оскарження подана до 14 січня 2012 р. (момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства") та призначена до судового розгляду колегією суддів, Прикінцеві та перехідні положення до цього закону, на жаль, не врегульовують цієї правової ситуації.

У цьому випадку слід застосовувати положення частини третьої статті 2 ЦПК України, якою визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Отже, заява про поновлення строку розглядається суддею-доповідачем одноособово. Разом із тим, якщо заява про поновлення строку вже призначена до розгляду, то не буде суперечити закону вирішення цієї заяви й колегією суддів у судовому засіданні.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі від 13.02.2012 р. роз'яснює: "У разі наявності поважних підстав для поновлення строку апеляційного провадження суддя-доповідач у резолютивній частині ухвали суду зазначає про: 1) задоволення заяви про поновлення строку; 2) поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження; 3) відкриття апеляційного провадження у справі. У разі, якщо наведені підстави для поновлення строку апеляційного провадження є неповажними, суддя-доповідач в резолютивній частині ухвали зазначає про: 1) відмову в задоволенні заяви про поновлення строку; 2) відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.

У разі, якщо наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави визнаються неповажними, суддя-доповідач в резолютивній частині ухвали зазначає про: 1) визнання наведених підстав для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними; 2) залишення апеляційної скарги без руху і протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали заявник має право подати заяву з наведенням інших підстав для поновлення строку".

У абзаці 3 частини третьої статті 297 ЦПК зазначено про те, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Річний строк є припинальним (преклюзивним) і поновленню не підлягає.

Зазначена норма права поширюється на апеляційні скарги прокурора, подані з 14 січня 2012 року (частина третя статті 2 ЦПК - провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій).

Правом апеляційного оскарження рішення суду наділені не лише особи, які беруть участь у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Якщо рішенням суду вирішено питання про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, то в разі подання нею апеляційної скарги з пропущенням строку апеляційного оскарження суддя має поступати відповідно до положень статті 297 ЦПК, про що роз'яснено вище.

Якщо рішенням суду не вирішувалось питання про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, то в разі подання нею апеляційної скарги з пропущенням строку апеляційного оскарження положення статті 297 ЦПК не може застосовуватись, оскільки питання про поновлення строку апеляційного оскарження вирішується відносно осіб, які мають право апеляційного оскарження. Раніше така правова ситуація врегульовувалась в частині третій статті 297 ЦПК, відповідно до якої суддя-доповідач повертав апеляційну скаргу. Оскільки наразі спеціальної норми, яка би врегульовувала таку правову ситуацію немає, то суддя-доповідач повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги (повернути її) на підставі прямої норми процесуального права - частини першої статті 292 ЦПК.

У випадку подання до суду першої інстанції одночасно апеляційної скарги із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення суду та заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами суд першої інстанції направляє справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про поновлення строку, прийняття та вирішення апеляційної скарги, оскільки перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами можливий щодо судових рішень, які набрали законної сили.

6. Законодавець передбачає три підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі:

1) справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку цивільного судочинства (на стадії відкриття апеляційного провадження у справі суддя перевіряє лише те, чи у порядку цивільного судочинства ухвалене судове рішення (на підставі норм ЦПК). В іншому випадку суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. У разі, якщо судове рішення ухвалене за правилами ЦПК, але справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства, то підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження немає. Таке судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України).

2) є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою особи від апеляційної скарги (у даному випадку особа реалізувала своє суб'єктивне право на відмову від апеляційної скарги, що випливає з принципу диспозитивності цивільного процесу, а відтак, позбавляється права звернення до суду з тотожною апеляційною скаргою).

3) є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою (відтак, апеляційна скарга особи вже була предметом судового розгляду).

7. Зміни до статті 297 ЦПК України (внесені Законом України від 20.12.2011 р.) уніфікували розбіжності процесуальних норм, які врегульовували аналогічні процесуальні правовідносини. Тобто наразі як і суд першої та касаційної інстанцій, так і суд апеляційної інстанції відкривають провадження у справі відповідно до стадії судового розгляду.

Відповідно до статті 72 ЦПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Отже, процесуальні документи, подані особами, які беруть участь у справі, поза межами встановлених законом процесуальних строків на вчинення певних процесуальних дій, не розглядаються до тих пір, поки такий строк не буде судом поновлений за клопотанням особи, яка цей строк пропустила.

Також слід зазначити, що відповідно до структури розміщення норм ЦПК, які регулюють апеляційне провадження, першою знаходиться стаття 294, яка визначає строки апеляційного оскарження, і лише після цього ЦПК вказує на форму і зміст апеляційної скарги (стаття 296).

Разом із тим норми ЦПК повинні застосовуватись у системному та логічному зв'язках, дії суду повинні враховувати оперативність відправлення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи. У зв'язку із цим слід враховувати, що хоча строк апеляційного провадження обчислюється з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (статті 303¹ ЦПК), проте розумний строк розгляду справи (стаття 157 ЦПК) обчислюється з дня відкриття провадження у справі судом першої інстанції.

Ураховуючи викладене, у разі наявності двох недоліків апеляційної скарги одночасно (пропуск строку на оскарження та невідповідність скарги за змістом вимогам закону або несплати суми судового збору) пропонується залишати апеляційну скаргу без руху для усунення цих двох недоліків одночасно. При цьому в разі, наприклад, несплати судового збору протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (частина перша статті 121 ЦПК), апеляційна скарга може бути визнана неподаною лише після вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження (тридцять днів з дня отримання ухвали). У разі визнання наведених підстав для поновлення строку неповажними суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження у справі. У цьому випадку питання повернення сплаченого судового збору вирішується відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про судовий збір".

ЦПК України не виключає можливість послідовного вчинення процесуальних дій: спочатку вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а потім залишення апеляційної скарги без руху через невідповідність її за змістом вимогам закону. Проте у такому разі не буде виконана вимога (принцип) цивільного судочинства - оперативність, оскільки для вирішення питання про поновлення строку потрібно як мінімум 40 днів, а потім ще як мінімум 15 днів для усунення інших недоліків скарги.

8. При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач повинен перевірити чи належним чином оформлена справа, яка надійшла від суду першої інстанції. При цьому суду необхідно перевірити такі обставини:

- чи належним чином сформована справа, наявність всіх документів, доказів, якими керувався суд при вирішенні спору,

- чи підшита справа, чи пронумеровані сторінки справи,

- наявність опису всіх матеріалів справи з вказівками на сторінки,

- чи підписані журнали судового засідання секретарем судового засідання,

- чи сходиться дата ухвалення рішення з датою, вказаною в журналі судового засідання,

- чи розглянуті зауваження на правильність і повноту технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, якщо такі були подані,

- чи виконані при ухваленні рішення вимоги ст. 79 - 89 ЦПК щодо розподілу судових витрат,

- чи вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

За наявності факту встановлення таких обставин, суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

9. Передача фонограми судового засідання у суд апеляційної інстанцій з місцевого суду відбувається в такому порядку:

- передається робоча копія фонограм засідань місцевого суду;

- перед передачею робочої копії фонограм засідань місцевого суду необхідно провести підготовку диска з фонограмами; серійний номер диска вказується в супровідному листі; диск у картонному конверті підклеюється до справи для пересилання його разом зі справою.