Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.

1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

2. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

3. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 386 Цивільного процесуального кодексу України

1. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржується. Слід мати на увазі, що встановлений ЦПК 10-денний строк розгляду справи за скаргою на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС відповідно до загальних правил ст. 69 ЦПК України обчислюється з дня, наступного після закінчення підготовки справи до судового розгляду.¹³⁴

2. Частина 2 ст. 386 ЦПК містить правило, згідно з яким, якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа ДВС не можуть з'явитись до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Справедливим видається зауваження С. В. Щербак щодо логічності участі у справі адвоката, іншої особи, яка представляє інтереси заявника чи його законного представника та щодо виникнення певних питань щодо представників державного виконавця або іншої посадової особи ДВС у випадку їх неявки. Суттєвим моментом при цьому є участь у судовому засіданні саме того державного виконавця, що вчиняє виконавчі дії за відповідним виконавчим документом, оскільки така особа, на відміну від іншого державного виконавця, є більш обізнаною з матеріалами справи, враховуючи ще й те, що рішення суду безпосередньо впливатиме на результативність виконавчого провадження взагалі. Тому у випадку явки іншого державного виконавця за довіреністю відділу ДВС суд для чіткого дотримання норм ЦПК України повинен з'ясувати причину неявки державного виконавця, чиї дії або рішення оскаржуються, та вимагати доказів поважності причин його неявки. У разі ж неповажності причин неявки державного виконавця слід відкладати провадження по цивільній справі з метою виклику у судове засідання відповідного державного виконавця.¹³⁵ Така позиція цілком узгоджується із ст. 169 ЦПК України, адже суд відкладає розгляд справи, якщо визнає потрібним, щоб сторона, навіть якщо вона подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати таку особу можна і тоді, коли в справі бере участь її представник.

3. З метою недопущення зловживань зі сторони державного виконавця, дії або рішення якого оскаржуються, можна було б, за аналогією із ч. 2 ст. 128 КАС, передбачити у ЦПК, що неявка без поважних причин державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС не перешкоджає розгляду скарги по суті. Адже, хоча про це прямо і не вказано у ЦПК, обов'язок доказування по даній категорії справ повинен бути покладений на орган, що вчинив дію, бездіяльність чи прийняв відповідне рішення (за аналогією із справами, що виникають з публічних правовідносин - ч. 2 ст. 71 КАС України).

4. Якщо ж на момент розгляду скарги суд встановить, що особа, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника. Така норма передбачена з метою захисту прав заявника, оскільки спір у виконавчому провадженні має не особистий, а функціональний характер.¹³⁶