Водний кодекс України (ВК України). Науково-практичний коментар.

Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів передбачають:

1) видачу дозволів на спеціальне водокористування;

2) встановлення ставок зборів за спеціальне водокористування;

3) виключено

4) надання водокористувачам податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, безвідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, здійснення відповідно до законодавства інших заходів, що зменшують негативний вплив на води;

5) відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних водним об'єктам у разі порушення вимог законодавства.

Коментар:

Загальна характеристика. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є комплексом заходів, спрямованих на підвищення зацікавленості осіб, що здійснюють використання вод, у збереженні їх якості, здійсненні заходів з метою захисту вод від негативних наслідків господарської діяльності людини тощо.

До п. 1. Див. ст. 49 ВК та коментар до ст. 49 ВК.

До п. 2. Див. ст. 30 ВК та коментар до ст. 30 ВК.

До п. 4. Податкові пільги. На даний час податкове законодавство України, передбачаючи 28 видів загальнодержавних податків і зборів (ст. 14 ЗУ "Про систему оподаткування") і 14 видів місцевих податків і зборів (ст. 15 цього Закону), встановлює лише незначні "пільги" водокористувачам щодо сплати податку на прибуток підприємств, що за певних умов можуть використовуватися особами, які здійснюють заходи з охорони вод. Зокрема, відповідно до п. 5.4.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються витрати платника податку з очищення стічних вод, інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податку. Це не є пільгою, проте може вважатись стимулюючим чинником фінансування зазначеної діяльності.

Кредитні пільги. На даний час засади надання кредитних пільг передбачені ПКМ України "Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування підтримки природоохоронної діяльності, у тому числі і через механізм здешевлення кредитів комерційних банків" від 07.03.2007 N 398. Не дивлячись на назву цього документа, у чинній редакції він не має обмеження за терміном дії. Положення постанови конкретизовані наказом Мінприроди від 06.04.2007 N 182 "Про затвердження Порядку проведення відбору природоохоронних заходів через механізм здешевлення кредитів комерційних банків". Пільги надаються шляхом проведення конкурсу щодо визначення переможців для отримання ними компенсації за залученими кредитами в межах бюджетних призначень, затверджених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік на виконання бюджетної програми "Фінансова підтримка природоохоронної діяльності через механізм здешевлення кредитів комерційних банків".

До п. 5. Збитками відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України є (1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); (2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Слід пам'ятати, що збитки, заподіяні неправомірними діями, відшкодовуються незалежно від того, чи підпадають вони під положення коментованої норми, на підставі загальних положень цивільного та господарського законодавства - див., зокрема, ст. ст. 1166 - 1194, 1209 - 1211 ЦК України, ст. ст. 224 - 229 ГК України. Збитки ж, заподіяні правомірними діями, за загальним правилом (ч. 4 ст. 1166 ЦК України), відшкодовуються лише у випадках, передбачених законом.

До суб'єктів, котрі мають право вимагати відшкодування збитків, можна віднести державу як власника водних об'єктів та користувачів водних об'єктів. Шкода (збитки) підлягає відшкодуванню "особою, яка її завдала" (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Маємо зауважити, що формулювання коментованої норми "збитків, заподіяних водним об'єктам" є не зовсім коректним, адже збитки, тобто певні втрати відповідно до загальних положень цивільного законодавства може понести лише особа-суб'єкт, котрий використовує відповідний природний ресурс на певному праві.

Потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", якщо дії спричинили порушення норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, то така шкода "підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення".

Крім того, загальне правило цивільного законодавства про відшкодування шкоди "у повному обсязі" (ст. 1166 ЦК України) у водному законодавстві заміщається правилом про відшкодування шкоди "в розмірах, встановлених законодавством" (ст. 111 ВК, ч. 4 ст. 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища").

На реалізацію цієї норми наказом N 37 від 18.05.95 Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України N 116 від 26.10.95 - Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України. Див. також наказ Держводгоспу N 290 від 29.12.2001 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації".

Правомірно заподіяні збитки підлягають відшкодуванню, зокрема, у відповідності до ст. 57 ВК (див. коментар до ст. 57 ВК).