Водний кодекс України (ВК України). Науково-практичний коментар.

Коментар:

До частини першої. До водних об'єктів загальнодержавного значення законодавець відносить перелічені у ч. 1 ст. 5 ВК об'єкти (див. коментар до ст. 5 ВК).

Порядок зарахування сум збору за використання води з водних об'єктів до державного бюджету визначено Бюджетним кодексом України та іншими актами бюджетного законодавства, насамперед, закону про державний бюджет на відповідний рік.

Зокрема, відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України, зарахування збору провадиться до загального фонду бюджету разом з іншими надходженнями із подальшим перерозподілом відповідно до законодавства про державний бюджет на поточний рік. Таким чином, стягнення збору не гарантує направлення відповідних сум на заходи з раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Разом із тим, стимулюючий вплив можливий за рахунок зменшення обсягів водокористування, що зменшує суму сплачуваного збору.

До частини третьої. Щодо визначення поверхневих вод див. ст. 1 ВК та відповідний коментар. Щодо порядку та методики розрахунку сум збору за використання вод для потреб гідроенергетики, рибництва та водного транспорту див. коментар до ст. 30 ВК.

До частини четвертої. До водних об'єктів місцевого значення законодавець відносить перелічені у ч. 2 ст. 5 ВК об'єкти (див. коментар до даної статті).

Зарахування до місцевих бюджетів зборів за використання води з водних об'єктів місцевого значення здійснюється за правилами ст. ст. 67, 69 Бюджетного кодексу України.

До частини п'ятої. Коментована частина відсилає до ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища".

Спеціальних правил щодо розподілу коштів, що надходять як плата за понадлімітне використання води, Закон не передбачає.

Що ж до використання коштів, які надходять від збору за забруднення навколишнього природного середовища, то такі суми відповідно до ч. 4 ст. 46 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" розподіляються між місцевими, обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього природного середовища у певних відсотках. Слід мати на увазі, що дія ч. 4 ст. 46 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", що визначає відсотки, у яких розподіляється плата за забруднення навколишнього природного середовища між різними фондами, регулярно зупиняється законами про державний бюджет на відповідний рік.

Порядок функціонування фондів охорони навколишнього природного середовища визначено постановами КМУ від 07.05.98 N 634 "Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища", від 05.07.99 N 1185 "Про використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища". Крім того див. положення про місцеві фонди навколишнього природного середовища (напр., рішення Київради N 10/111 від 24.09.98 "Про Київський міський фонд охорони навколишнього природного середовища", ухвалу Львівської міськради N 1581 від 28.02.2008 "Про затвердження Положення про міський фонд охорони навколишнього природного середовища").

При цьому варто мати на увазі, що кошти, котрі зараховуються до державного чи місцевих бюджетів, підлягають подальшому використанню за правилами закону про державний бюджет на поточний рік, місцевих бюджетів. Норма ч. 1 ст. 46 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до якої "збори... спрямовуються на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані" є недієвою.