Водний кодекс України (ВК України). Науково-практичний коментар.

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

береговими смугами водних шляхів.

Коментар:

Слід наголосити, що поняття "землі водного фонду" не охоплюється поняттями "води" та "водний фонд". Води та землі - це різні природні ресурси. Навіть земельна ділянка дна водойми не охоплюється поняттям водного об'єкта і має специфічний правовий режим.

Склад земель водного фонду. Коментована стаття визначає склад земель водного фонду. Положення про склад земель водного фонду, аналогічні вміщеним у коментованій статті, містяться у п. 2 Порядку користування землями водного фонду, затвердженого ПКМ України від 13.05.96 N 502.

Положення, майже аналогічні вміщеним до даної статті, містяться у ст. 58 Земельного кодексу України (далі - ЗК) "Склад земель водного фонду". Відмінність полягає у тому, що відповідно до п.п. "а" та "б" ч. 1 ст. 58 ЗК, до земель водного фонду не включаються землі островів та прибережних захисних смуг, зайняті лісами. Такі землі належать до земель лісогосподарського призначення.

На наш погляд, обране законодавче вирішення не є оптимальним. Більш доцільно було визнати можливість одночасної належності відповідних земель, зайнятих лісами на островах та у межах прибережних захисних смуг, і до земель лісогосподарського призначення, і до земель водного фонду.

Враховуючи, що виняток, який стосується земель, зайнятих лісами, був встановлений Законом України "Про внесення змін до Лісового кодексу України" від 08.02.2006, тобто актом, прийнятим пізніше від ВК, слід застосовувати саме чинну редакцію ЗК.

Землі водного фонду займають 3,4 млн. га, або 5,6 % території країни, у тому числі природні водотоки (річки та струмки) - 241,6 тис., озера та лимани - 874 тис., ставки - 327,6 тис., штучні водосховища - 797,2 тис. та болота - 957,1 тис. га87.

Щодо земель під водними об'єктами. Землями водного фонду повинні визнаватися лише земельні ділянки, на яких водні об'єкти знаходяться постійно або більшу частину року, на відміну від земельних ділянок, що заливаються водою під час, наприклад, весняного паводку.

З формальних підстав територію континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України слід також вважати земельною ділянкою під водним об'єктом88. Між тим, у правозастосовчій практиці робляться спроби обґрунтувати надання земельних ділянок територіального моря України (причому для будівництва) положеннями водного законодавства, які надають певним органам право розпоряджатися водними об'єктами (зокрема, ст. 14 ВК)89. Нам це видається помилкою. У випадку будівництва має місце використання земельної ділянки дна водойми.

При цьому землі за межами територіального моря не є територією України, і тому не є "землями" в розумінні земельного законодавства України (ч. 3 ст. 2 ЗК). У разі виникнення потреби у використання земельних ділянок континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України для певних потреб, наприклад, видобування корисних копалин, земельні відносини залишаються практично ніяк не врегульованими.

Правовий режим земельних ділянок, зайнятих водними об'єктами, визначається ст. 86 ВК (див. коментар).

Щодо правового режиму прибережних захисних смуг див. ст. ст. 88, 89, 90 ВК та коментар до них (коментар до ст. 88, 89, 90).

Щодо правового режиму земель під водогосподарськими спорудами та каналами, смугами відведення для них див. ст. 91 ВК та коментар до неї.

Гідротехнічна споруда, згідно із ДСТУ 3517-97 "Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять"90 - це "інженерна споруда, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії вод".

Щодо правового режиму земель берегових смуг водних шляхів див. ст. 92 ВК та коментар до неї.