Водний кодекс України (ВК України). Науково-практичний коментар.

Водні об'єкти, що мають природні лікувальні властивості, належать до категорії лікувальних, якщо їх включено до спеціального переліку.

Перелік водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, із зазначенням запасів вод та їх лікувальних властивостей, а також інших сприятливих для лікування і профілактики умов, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку водного господарства.

Коментар:

До частини першої. Включення водного об'єкта до категорії лікувальних тягне встановлення навколо нього зон санітарної охорони (див. ст. 93 ВК).

Слід розрізняти віднесення водного об'єкта до категорії лікувальних відповідно до коментованої норми та процедуру оголошення місцевості курортом (див. Закон України "Про курорти"). І в першому, і в другому випадку встановлюються зони санітарної охорони зі схожим правовим режимом. Проте необхідно мати на увазі, що курорт охоплює собою не лише лікувальні природні ресурси, а і відповідні будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, що використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації (абзац 2 ст. 1 ЗУ "Про курорти").

По відношенню до однієї і тієї самої території може здійснюватися оголошення території курортом, віднесення водного об'єкта до категорії лікувальних, або й те, й інше.

Включення того чи іншого об'єкта до Державного кадастру природних лікувальних ресурсів означає необхідність встановлення округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони (ст. 47; ч. 2 і 3 ст. 48 ЗК)117, проте встановлення округів та зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони не відбувається автоматично. Для цього необхідно розробити відповідні проекти землеустрою, в яких було б визначено, де проходить межа цієї зони.

До частини другої. Перелік, передбачений коментованою нормою, затверджено ПКМ України від 11.12.96 N 1499.