Земельний кодекс України (ЗКУ). Науково-практичний коментар.

1. До особливо цінних земель відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.

2. Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

3. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Коментар:

До ч. 1. Класифікація ґрунтів за групами здійснюється на підставі даних природно-сільськогосподарського районування території України (див. ст. 179 ЗКУ та коментар до неї). Наказом Держкомзему від 06.10.2003 N 245 "Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів" визначено склад, кількість та групи ґрунтів кожної провінції України. Документом, що містить різні, в тому числі визначальні для оцінки якості земель, показники ґрунту, є паспорт ґрунту, що складається відповідно до ГОСТ 17.4.2.03-86 "Охрана природы. Почвы. Паспорт почв".

Віднесення земель до особливо цінних відбувається не тільки на підставі їх природних якостей, а й з урахуванням їх використання для певних соціально значимих потреб. Так, особливо цінними є землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення, які не завжди є цінними з точки зору якості ґрунту.

Вилучення перелічених у коментованій нормі цінних земель задля використання для несільськогосподарських потреб здійснюється тільки у випадках, визначених ч. 2 ст. 150 ЗКУ. На наш погляд, розглядаючи коментовану частину разом із іншими положеннями ст. 150, слід вважати, що сказане про "вилучення" повністю стосується також викупу.

Порушення порядку зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також притягнення винних у порушенні порядку зміни цільового призначення осіб до відповідальності (ст. 21 ЗКУ).

До ч. 2. Коментована частина закріплює коло випадків, коли земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) як виняток із загальної заборони на викуп (вилучення) таких земель, передбаченої ч. 1 коментованій статті.

Особливо цінні землі державної власності можуть бути вилучені тільки за постановою уряду, а комунальної власності - за рішенням відповідної місцевої ради. В обох випадках вилучення може бути здійснене за умови погодження матеріалів місць розташування об'єктів на особливо цінних землях ВРУ (див. ч. ч. 2, 11 ст. 151 ЗКУ).

Під відповідною місцевою радою слід розуміти ту раду, котра розпоряджається відповідними землями (див. главу 2 ЗКУ та коментар до неї).

До ч. 3. Вилучення (викуп) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за ініціативою Київської і Севастопольської міських рад, Верховної Ради АРК. При цьому вимагається погодження матеріалів вилучення (викупу) ВРУ.

Варто зауважити, що законодавець припустився неточності, визначивши можливість вилучення земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб. Вилучення земель, що перебувають у приватній власності, навіть особливо цінних, відповідно до Основного закону (ст. 41) є неможливим - детальніше див. коментар до ст. ст. 146, 147 ЗКУ. Мова може йти лише про викуп таких земель з мотивів суспільної необхідності.

Щодо викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, див. ст. ст. 146, 147 ЗК України та коментар до ст. ст. 146, 147 ЗКУ.