Земельний кодекс України (ЗКУ). Науково-практичний коментар.

Стаття 156. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Коментар:

Стаття стосується відшкодування збитків як при вчиненні правопорушень (п. "в", "г", "ґ", "д" ч. 1 ст. 156), так і при вчиненні деяких правомірних дій, котрі можуть спричинити збитки (п. "а", "б", "д" ч. 1 ст. 156 ЗКУ).

Слід пам'ятати, що збитки, заподіяні неправомірними діями, відшкодовуються незалежно від того, чи підпадають вони під положення коментованої норми, на підставі загальних положень цивільного та господарського законодавства - див., зокрема, ст. ст. 1166 - 1194, 1209 - 1211 ЦКУ, ст. ст. 224 - 229 ГКУ.

Збитки ж, заподіяні правомірними діями, за загальним правилом (ч. 4 ст. 1166 ЦКУ), відшкодовуються лише у випадках, передбачених законом. Коментована норма якраз і передбачає деякі такі випадки.

Збитками відповідно до ст. 22 ЦКУ вважаються "втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)"; "доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)".

Окрім викладеного, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якщо дії спричинили порушення норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, то така шкода "підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення".

Крім того, загальне правило цивільного законодавства про відшкодування шкоди "у повному обсязі" (ст. 1166 ЦКУ) в екологічному законодавстві заміщається правилом про відшкодування шкоди "в розмірах, встановлених законодавством" (ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). На реалізацію цієї норми Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України наказом N 171 від 27.10.97 затвердило Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Згодом КМУ ухвалив постанову "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" від 25.07.2007 N 963.

Щодо порядку та розмірів відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам див. також ст. 157 ЗКУ та коментар до неї.