Земельний кодекс України (ЗКУ). Науково-практичний коментар.

Основними завданнями землеустрою є:

а) реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

б) інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;

в) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

г) здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

ґ) організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

д) розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

е) організація територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

Коментар:

Загальна характеристика. Визначені коментованою нормою "завдання землеустрою" з незначними варіаціями продубльовані у ст. 2 Закону України "Про землеустрій" як "призначення землеустрою". Втім, сумнівно, що завдання, які ставляться перед землеустроєм, взагалі потребували законодавчої фіксації.

До пункту "а". Одним з принципів земельного законодавства, закріплених у ст. 5 ЗКУ, є забезпечення раціонального використання та охорони земель (див. коментар до ст. 5 ЗКУ). Усунення недоліків у розташуванні земель є ціллю проведення таких дій, як внутрішньогосподарське та міжгосподарське землевпорядкування, одним з важливих результатів планування використання територій населених пунктів, розробки проектів щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення тощо.

До пункту "б". Для формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем використовуються дані, отримані у процесі виконання землевпорядних робіт.

Законодавство передбачає існування Державного фонду документації із землеустрою (див. постанову КМУ від 17.11.2004 N 1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"), який сформований "на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, може використовуватись органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами" для отримання і опрацювання інформації, яка накопичується у фонді у встановленому порядку.

Отримання інформації при здійсненні землевпорядних дій може бути безпосередньою підставою її використання для розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель. Це можливо, зокрема, при розробці схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, що розробляються з метою визначення перспективи використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (ст. 47 Закону України "Про землеустрій"); проектів землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань, які розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель (ст. 51 Закону); проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, які відповідно до закону розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів тощо (ст. 52 Закону).

До пункту "в". Реалізація передбаченого даним пунктом завдання землеустрою знайшла відображення у закріпленні законом таких видів землевпорядних дій, як встановлення і зміна меж адміністративно-територіальних утворень (ст. 46 Закону України "Про землеустрій"), складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок (ст. 50 Закону), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (ст. 55 Закону України "Про землеустрій"), складання проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (ст. 47 Закону України "Про землеустрій").

До пункту "г". Розробка загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель сприяє визначенню складу та обсягів першочергових і перспективних заходів з використання та охорони земель, а також обсягів і джерел ресурсного забезпечення їх реалізації (ст. 44 Закону України "Про землеустрій"). Щодо стану із виконанням даного завдання див. коментар до ст. ст. 177, 178 ЗКУ.

Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень також сприяють досягненню поставленої у коментованому пункті мети, оскільки розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, а також підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо (ст. 45 Закону України "Про землеустрій".).

До пункту "ґ". Еколого-економічна оптимізація використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін забезпечується розробкою проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів (ст. 52 Закону України "Про землеустрій").

Також можливе складання робочих проектів землеустрою як кінцевих документів на виконання заходів, передбачених схемами використання та охорони земель, що потребують капітальних вкладень (ст. 54 Закону України "Про землеустрій").

До пункту "д". Розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ забезпечується переліченими вище видами землевпорядних робіт, а саме складанням загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, спеціальних тематичних карт і атласів стану земель, робочих проектів землеустрою тощо (ст. ст. 44, 45, 47, 52, 54, 57 Закону України "Про землеустрій").

До пункту "е". Внутрішньогосподарський землеустрій територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ найчастіше здійснюється при розробці технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, а так само при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що проводиться відповідно до наявних топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, на яких відображені межі обмежень і обтяжень у використанні земель (ст. ст. 55, 56 Закону України "Про землеустрій").