Земельний кодекс України (ЗКУ). Науково-практичний коментар.

1. До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

2. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Коментар:

До ч. 1. Аналогічне визначення наведене у ч. 1 ст. 11 Закону України "Про транспорт".

Землі транспорту поділяються на види в залежності від виду транспорту (див. ст. ст. 68 - 74 ЗКУ та коментар до ст. 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74).

Станом на 01.01.2006 підприємствам та організаціям транспорту надано 654,7 тис. га земель189.

До ч. 2. Законодавство допускає перебування земель транспорту у власності будь-яких суб'єктів.

Разом із тим, п. "б" ч. 3 ст. 83 ЗКУ передбачена заборона передачі з комунальної власності у приватну земель "під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту". Аналогічно, п. "б" ч. 4 ст. 84 ЗКУ забороняє передавати у приватну власність державні землі під аналогічними об'єктами державної власності. Тому зазначені землі транспорту можуть опинитися у приватній власності лише у випадку будівництва об'єктів транспорту на приватних землях, або у випадку вторинного відчуження таких земель, що вже перебувають у приватній власності.