Земельний кодекс України (ЗКУ). Науково-практичний коментар.

1. До земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

2. До земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу;

в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;

г) захисні насадження.

Коментар:

До ч. 1. Коментована частина визначає поняття земель автомобільного транспорту через їх склад. Аналогічні положення вміщені до ст. 31 Закону України "Про транспорт".

Основними користувачами земельних ділянок автомобільного транспорту та дорожнього господарства є служби автомобільних доріг в областях та АРК (т. зв. "облавтодори").

Розміри, конфігурація та правовий режим земельних ділянок, що відводяться для лінійної частини автомобільних доріг, визначаються СН 467-74 "Нормы отвода земель для автомобильных дорог", затв. Держбудом СРСР 19.12.74194. Структура та правовий режим земельних ділянок автомобільних доріг також певною мірою конкретизуються ДБН В.2.3-4-2000 "Споруди транспорту. Автомобільні дороги"195. Певне значення для окреслення структури та правового режиму земель автомобільного транспорту також мають окремі положення розд. II "Рухомий склад. Автомобільні шляхи, споруди і обладнання для організації перевезень вантажів і обслуговування пасажирів" Статуту автомобільного транспорту УРСР, затв. постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.69 N 401.

До ч. 2. Дана частина визначає поняття земель дорожнього господарства через їхній склад.

Правовий режим земельних ділянок дорожнього господарства визначається Законом України "Про автомобільні дороги". Даним Законом набагато більш детально визначається також склад земель дорожнього господарства (через складові доріг) по відношенню до кожного різновиду доріг: загального користування (ст. 9), вулиць і доріг міст та інших населених пунктів (ст. 18), відомчих (технологічних) автомобільних доріг (ст. 23), автомобільних доріг на приватних територіях (ч. 2 ст. 25).

Відповідно до зазначеного Закону (ст. ст. 37, 38), розміщення об'єктів сервісу та зовнішньої реклами здійснюється "за погодженням з органами державного управління автомобільними дорогами та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху". Органами державного управління автомобільними дорогами є Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор) - див. постанову КМУ "Про затвердження Положення про Державну службу автомобільних доріг України" від 16.04.2007 N 628, а державним органом з безпеки дорожнього руху є Державна адміністрація автомобільного транспорту - див. постанову КМУ "Деякі питання Державної адміністрації автомобільного транспорту" від 03.09.2008 N 771.

Порядок надання погоджень (дозволів) на окремі види використання земель дорожнього господарства визначається наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29.09.2005 N 414 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об'єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об'єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування".

Певні особливості правового режиму земель дорожнього господарства встановлені Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, Правил користування ними та охорони, затв. постановою КМУ від 30.03.94 N 198. Зокрема, специфічні обов'язки землевласників та землекористувачів з утримання земельних ділянок в межах смуги відведення (відчуження) автомобільних доріг передбачені п. п. 24, 25 Правил. П. 26 Правил вимагає погоджувати розміщення споруд малих архітектурних форм за дозволами, що видаються "в межах червоних ліній міських вулиць і доріг - відповідними місцевими виконавчими органами міських рад, а у мм. Києві та Севастополі міськими державними адміністраціями відповідно до підпункту 9.3 ДБН А 2.2-3-97 за погодженням з Державтоінспекцією, дорожньо-експлуатаційними та іншими заінтересованими організаціями"; "в межах смуг відчуження автомобільних (позаміських) доріг відповідними дорожньо-експлуатаційними організаціями за погодженням з Державтоінспекцією".

Положення, що стосуються режиму земель дорожнього господарства, містяться у Технічних правилах ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України П-Г.1-218-113-97, затв. наказом Голови Української державної корпорації "Укравтодор" від 26.09.97 N 190.

Законодавство звільняє від оподаткування земельним податком землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування (пп. 283.1.4 ст. 283 ПКУ).