1. Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

2. Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини.

3. Розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.

4. Сплата штрафу за доставку вантажу з простроченням не звільняє перевізника від відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок прострочення.

Коментар:

1. Загальне правило доставки вантажу визначає обов'язок перевізника доставляти вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами, а якщо такі не встановлені, то сторони вправі встановити цей строк у договорі.

Строки доставки вантажів залежать від особливостей роботи того чи іншого видів транспорту.

На залізничному транспорті відповідно до ст. 41, 116 Статуту залізниць України та Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. N 644, термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Якщо Укрзалізницею встановлюються тимчасові відхилення від шляхів прямування вантажів, за якими обчислюється провізна плата, то термін доставки вантажів, які пройшли за відхиленим напрямком, обчислюється виходячи з відстані з урахуванням цього відхилення. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати прийняття вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах календарним штемпелем станції відправлення. У разі прийняття від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено завантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено завантаження, про що в накладній робиться відповідна відмітка. У разі затримки вантажу в процесі перевезення строк доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення вантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапилися з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та про тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Статут автомобільного транспорту зобов'язує автотранспортні підприємства і організації перевозити вантажі за найкоротшим маршрутом, відкритим для руху автомобільного транспорту, а в регулярному міжміському сполученні - за найкоротшим маршрутом, відкритим для регулярних перевезень вантажів у міжміському сполученні, за винятком випадків, коли за шляховими умовами більш раціональним є перевезення зі збільшенням пробігу. Автотранспортне підприємство або організація зобов'язані у разі прийняття замовлення довести до відома вантажовідправника про збільшення відстані перевезення. У цьому випадку провізна плата стягується за фактичну відстань перевезення. Автотранспортні підприємства і організації несуть встановлену законом відповідальність за правильність вказаних ними в товарно-транспортних документах відстані перевезень і тарифного класу вантажу (п. 70).

2. Прострочення доставки вантажу свідчить про неналежне виконання перевізником свого обов'язку за договором перевезення вантажу, а тому є підставою для господарсько-правової відповідальності перевізника.

У транспортних кодексах, статутах та правилах перевезення наводиться перелік підстав, які звільняють перевізника від відповідальності.

Так, наприклад, повітряний перевізник не несе відповідальність за прострочення у доставці вантажу, якщо доведе, що ним було вжито всіх необхідних заходів для запобігання простроченню або якщо таких заходів неможливо було вжити. Повітряний перевізник звільняється від відповідальності, якщо прострочення сталося внаслідок несприятливих метеорологічних умов (ст. 94 Повітряного кодексу України).

Автоперевізник звільняється від відповідальності за прострочку доставки вантажу за підстав, визначених у п. 189 Статуту внутрішнього водного транспорту.

3. За прострочення в доставці вантажу до перевізника застосовуються штрафні санкції. Розміри штрафу встановлюються транспортними кодексами, статутами та іншими нормативно-правовими актами, наприклад:

а) згідно з п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб;

б) відповідно до п. 188 Статуту внутрішнього водного транспорту за прострочення у доставці вантажу перевізник сплачує вантажоодержувачу штраф у розмірі:

10 % провізної плати за прострочення до 1/10 сроку;

20 % провізної плати за прострочення до 2/10 сроку;

30 % провізної плати за прострочення до 3/10 сроку;

40 % провізної плати за прострочення до 4/10 сроку;

50 % провізної плати за просрочення понад 4/10 сроку.

4. Прострочення доставки вантажу під час його перевезення може бути причиною його втрати, нестачі або пошкодження. У цьому випадку поряд із сплатою штрафних санкцій за прострочення у доставці вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли внаслідок втрати, нестачі або пошкодження вантажу під час прострочення у доставці.

Таким чином, законодавець передбачає відшкодування збитків понад розмір штрафних санкцій, що застосовується до перевізника.