Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

Стаття 725. Обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи

1. Договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

2. Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи.

У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов'язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов'язок.

Коментар:

1. За договором дарування обдаровувана особа може отримати не лише дарунок, а й певні обов'язки. Так, разом з дарунком до обдаровуваного можуть перейти обов'язки, встановлені договором дарування. Зокрема, на обдаровуваного може покладатися обов'язок вчинити певні дії майнового характеру на користь третьої особи або, навпаки, утриматися від пред'явлення вимог до третьої особи. Причому не має значення зміст дій майнового характеру, що повинні бути вчинені або від яких необхідно утриматись. Дефініція даної статті надає невичерпний перелік таких можливих дій та вимог, що можуть не пред'являтися. Суть обов'язку, який покладається на обдаровуваного згідно даної норми полягає у тому, що виконання такого обов'язку спрямоване на виникнення, зміну або припинення відповідних правових наслідків майнового характеру для третьої особи.

Положення коментованої норми не суперечать вимогам ЦК щодо безоплатності договору дарування, незважаючи на те, що за обставин, передбачених даною нормою, в обдаровуваного за договором дарування виникає певне зобов'язання. Підтвердженням цього слугує та обставина, що на обдаровуваного може бути покладено встановлений обов'язок виключно на користь третьої особи, а не на користь самого дарувальника. При цьому вимога щодо безоплатності договору дарування повністю дотримується.

2. Укладення договору дарування з умовою вчинення певних дій або утримання від них на користь третьої особи тягне виникнення обов'язку в обдаровуваного вчинити такі дії або не пред'являти вимог до третьої особи.

Незважаючи на те, що дія майнового характеру або утримання від неї спрямовані на задоволення інтересів третьої особи, а не дарувальника, останній вправі вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи. Третя особа, за загальним правилом, не має права вимагати від обдаровуваного зазначеного обов'язку. Таке суб'єктивне право має лише дарувальник. Проте, абзац другий ч. 2 даної статті встановлює виняток з даного правила. Так, у разі смерті дарувальника або оголошення його померлим, або визнання його безвісно відсутнім чи недієздатним право вимоги виконання обов'язку на користь третьої особи переходить до особи, на користь якої встановлений цей обов'язок. Таким чином, з настанням передбачених обставин дарувальник вже не в змозі захистити інтереси третьої особи, а тому така особа набуває право вимоги до обдаровуваного щодо виконання ним обов'язку, передбаченого договором дарування, на її користь. Тому навіть смерть дарувальника не впливає на припинення зобов'язання щодо третьої особи.