Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

2. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Коментар:

1. Цивільна дієздатність поряд з цивільною правоздатністю є необхідною ознакою суб'єкта цивільних відносин і разом з правоздатністю складає поняття цивільної правосуб'єктності. Проте якщо цивільна правоздатність означає можливість фізичної особи мати цивільні права та обов'язки, то цивільна дієздатність передбачає наділення особи можливістю набувати та реалізовувати цивільні права та обов'язки. Іншими словами, цивільна дієздатність виступає необхідною ланкою між цивільною правоздатністю і суб'єктивним цивільним правом.

Як випливає із змісту абзацу другого ч. 1 ст. 30 ЦК до змісту цивільної дієздатності входять наступні елементи: а) здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав; б) здатність самостійно здійснювати набуті цивільні права; в) здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки; г) здатність самостійно виконувати цивільні обов'язки; д) здатність нести відповідальність у разі невиконання цивільних обов'язків.

Слід підкреслити, що в даній нормі мова йде про максимально можливий обсяг цивільної дієздатності. Тому не завжди усі наведені можливості реально належать конкретній фізичній особі.

2. Цивільна дієздатність передбачає свідому і правильну оцінку людиною дій, що нею здійснюються і мають юридичне значення. Ця ознака суб'єкта цивільного права залежить від психічної зрілості суб'єкта, тобто від ступеня усвідомлення ним значення своїх дій і можливості керувати ними. В свою чергу зрілість психіки залежить від віку і душевного здоров'я людини. Тому, на відміну від цивільної правоздатності, яка є рівною (ч. 1 ст. 26 ЦК), єдиного для всіх фізичних осіб обсягу цивільної дієздатності не існує.

При визначенні обсягу і змісту цивільної дієздатності фізичних осіб ЦК виходить з певної класифікації в залежності від віку і стану психіки людини. Зміст ст. ст. 31 - 42 дає підстави виділити наступні види дієздатності за критерієм зменшення її обсягу: 1) повна; 2) неповна; 3) часткова; 4) обмежена; 5) визнання фізичної особи недієздатною.

На обсяг дієздатності можуть вплинути й інші чинники, зокрема, наявністю чи відсутністю статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Так, лише фізична особа, яка є підприємцем, може укладати договори управління майном на стороні управителя, факторингу на стороні фактора та клієнта, комерційної концесії на стороні правоволодільця та користувача.

3. Як і правоздатність, цивільна дієздатність є невіддільною характеристикою фізичної особи. Цей нерозривний зв'язок дієздатності з особою, невідчужуваність останньої і відрізняє її від суб'єктивного права, яким суб'єкт завжди може розпорядитися.

Обсяг цивільної дієздатності може бути обмежений лише на підставі і в порядку, встановлених законом (наприклад, на підставі ч. 5 ст. 32 ЦК).