Бюджетний кодекс України (БК України). Науково-практичний коментар.

1. Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

2. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною першою цієї статті.

Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період, є:

1) введення воєнного стану;

2) оголошення надзвичайного стану в Україні.

3. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період.

Коментар:

Стаття 96 Конституції України встановила, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період. Бюджет у більшості країн приймається на один рік. Верховна Рада України, як і парламент будь-якої іншої країни, дає згоду й одночасно завдання виконавчій владі збирати доходи, що встановлені законодавством, і витрачати їх на санкціоновані потреби тільки протягом встановленого періоду, який і одержав назву бюджетного періоду, фінансового або адміністративного року.

В Україні, як бачимо, він триває календарний рік. Як і в Україні, бюджетний період (рік) збігається з календарним у Росії, Австрії, Бельгії, Італії та багатьох інших країнах. З 1 квітня бюджетний період починається у Великій Британії, Данії, Японії; з 1 червня - в Австралії, Норвегії, Швеції; з 1 жовтня - в Нігерії та США. Початок бюджетного періоду, як правило, пристосовується до закінчення бюджетної сесії парламенту країни, на якій приймається бюджет.

У фінансовій практиці, особливо при проведенні фінансового контролю, виникає ще один термін - бюджетний цикл. Бюджетний цикл - це строк діяльності держави або органу місцевого самоврядування з одним бюджетом на один бюджетний період і охоплює час формування бюджету, тобто складання прогнозного проекту і Основ бюджетної політики на наступний період, пропозиції проекту бюджету у першому читанні в парламенті, розгляд проекту, затвердження бюджету і закону про бюджет (або рішення), виконання бюджету і закону про державний бюджет, контроль за його виконанням протягом року і, нарешті, складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету. Після затвердження звіту про виконання бюджету завершується бюджетний цикл по бюджету одного періоду. Бюджетний цикл триває приблизно три роки.

Ст. 96 Конституції України передбачає можливість затвердження Верховною Радою України бюджету за особливих обставин не тільки на календарний рік, але й на інший період.

Конституція України передбачає й випадки надзвичайного стану, який може бути оголошений Верховною Радою України за поданням Президента України (ст. 85 та 106 Конституції України). Особливими обставинами, за яких може бути прийнято бюджет на інший, аніж річний, тобто з 1 січня по 31 грудня, період, вважається введення воєнного стану, коли Верховна Рада схвалить рішення Президента про оголошення стану війни, про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України або у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, або приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні надзвичайного стану, - з наступним затвердженням такого рішення Верховною Радою України.

Норми Бюджетного кодексу встановлюють обов'язковість прийняття місцевих бюджетів на інший період, ніж на календарний рік, якщо державний бюджет буде прийнято на інший період. Оскільки закон про державний бюджет вміщує види й розміри допомоги (трансфертів) місцевим бюджетам із місцевих до державного, та без затвердження закону про державний бюджет цього зробити неможливо, цілком логічно, що місцеві бюджети повинні прийматися на інший період, аніж річний, тільки після прийняття державного бюджету на аналогічний період.