Бюджетний кодекс України (БК України). Науково-практичний коментар.

1. Зміни до закону про Державний бюджет України можуть вноситися у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період, а також зміни структури витрат державного бюджету, уточнення пріоритетів бюджетної політики та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, здійснює щомісячну оцінку відповідності надходжень державного бюджету показникам, встановленим Державним бюджетом України. Кабінет Міністрів України здійснює щоквартальну оцінку відповідності основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України показникам, врахованим при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період.

2. Розгляд проекту закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України здійснюється за процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.

Коментар:

1. Підстави внесення змін до закону про Державний бюджет України. У вітчизняній бюджетній практиці трапляються випадки, коли під час виконання закону про Державний бюджет України на поточний рік виникають різноманітні відхилення від запланованих показників. Коментована стаття регулює питання внесення змін і доповнень до закону про Державний бюджет України у таких випадках:

- відхилення оцінки прогнозу макропоказників економічного і соціального розвитку України;

- відхилення оцінки прогнозу надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України;

- інші зміни, що виникають у структурі видатків бюджету. Найчастіше підстави внесення змін до закону про Державний бюджет України є зміни в структурі доходів і видатків.

Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень. Міністр фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету України встановленим бюджетним призначенням. Виходячи із показників розпису можна відслідковувати відповідність фактичних показників бюджету показникам, які встановлюються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік, тобто запланованим показникам. Цим займається Міністерство фінансів України та Державне казначейство України. Згідно із БК України і Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1837, Мінфін здійснює прогнозування та аналіз доходів бюджету. Також Міністерство фінансів України проводить щомісячну оцінку відповідності прогнозу надходжень показникам, встановленим Державним бюджетом України.

Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково та/або надмірно зараховані до бюджету. Також Держказначейство здійснює зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету України (ст. 58 БК України).

Згідно із ч. 2 - 4 ст. 161 Регламенту Верховної Ради України Державне казначейство України щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, подає Верховній Раді місячний звіт про виконання Державного бюджету України. Місячний звіт про зведені показники виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством України Верховній Раді не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством України до Верховної Ради не пізніше ніж через 35 днів після закінчення звітного кварталу.

Частина функцій Міністерства фінансів України і Державного казначейства України реалізуються шляхом опрацювання та аналізу звітності, яку надають розпорядники бюджетних коштів. Відповідно до пунктів 51, 52 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228, виконання кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Звіти про виконання кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду і планів використання бюджетних коштів, помісячних планів використання бюджетних коштів подаються у порядку та за формами, встановленими Державним казначейством України.

Оперативність надання, отримання, аналізу такої звітності підвищується у зв'язку із запровадженням в Україні єдиного казначейського рахунку. Відповідно до наказу Державного казначейства України від 26 червня 2002 р. N 122 "Про затвердження Положення про єдиний казначейський рахунок" єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ). Безпосереднім учасником СЕП НБУ є Державне казначейство України. Функціонування єдиного казначейського рахунку забезпечує: 1) можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Держказначейства, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України; 2) надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади за здійсненими на єдиному казначейському рахунку операціями; 3) оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів.

На Кабінет Міністрів України покладено функцію проводити щоквартальну оцінку відповідності прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України показни-кам, врахованим при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Така оцінка здійснюється вже на підставі щомісячних звітів про виконання Державного бюджету України.

2. Із змісту ч. 2 коментованої статті випливає, що зміни до закону про Державний бюджет України подаються у формі проекту закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України. При цьому розгляд проекту закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України здійснюється за процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.

Згідно із ст. 160 Регламенту Верхової Ради України протягом бюджетного року до закону про Державний бюджет України можуть бути внесені зміни за поданням суб'єктів права законодавчої ініціативи з додержанням відповідних вимог (право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України відповідно до ст. 93 Конституції України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України) Бюджетного кодексу та самого Регламенту.

Внесення змін до закону про Державний бюджет України, які безпосередньо передбачають внесення змін до інших законодавчих актів України, не допускається. У такому разі спочатку вносяться зміни до відповідного закону і лише після того розглядаються пропозиції про зміни до закону про Державний бюджет України. Проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України розглядається комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, який готує проект відповідного висновку. Пропозиції про внесення змін до проекту закону про Державний бюджет України розглядаються в порядку, визначеному розділом IV Регламенту. Слід пам'ятати, що будь-який закон, який впливає на зменшення доходів та/або збільшення видатків бюджетів поточного року, не може бути прийнятий у цілому Верховною Радою України, якщо одночасно з його прийняттям не будуть внесені відповідні зміни до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.