Житловий кодекс України (ЖКУ). Науково-практичний коментар.

На облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (стаття 34), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші підстави для взяття громадян на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині другій статті 37 цього Кодексу.

Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу, вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Коментар:

1. Загалом, зміст коментованої статті був розрахований на часи прийняття ЖК (1983 р.) та дію його в умовах планової (соціалістичної) економіки.

Необхідно також констатувати, що наразі положення коментованої статті суперечать діючому законодавству України у тому контексті, що перестали існувати як виконавчі комітети, так і місцеві Ради народних депутатів. Сьогодні, як правило, в текстах нормативних актів при згадуванні даних органів слід читати - "органи місцевого самоврядування".

Нині облік громадян, що бажають вступити до ЖБК (або ЖК), можна розглядати, принаймні, з двох позицій.

Перша - коли кооператив створюється без підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування. У такому випадку порядок обліку визначається особами, які організують кооператив, виходячи з фінансових та інших умов.

Друга - коли вид порядку обліку традиційний - органи державної влади або органи місцевого самоврядування підтримують створення кооперативу.

Положення коментованої статті конкретизуються та розвиваються Правилами обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу (надалі - Правила), що були затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 5 червня 1985 р. N 228 (надалі - Постанова). Ці Правила регулюють облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, і порядок направлення їх до кооперативу.

Відповідно до пп. 2, 3 Постанови органи місцевого самоврядування, профспілкові органи, міністерства і відомства, а також підприємства, установи, організації незалежно від їх підпорядкування зобов'язані суворо додержуватись Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу. Крім того, органи місцевого самоврядування, міністерства, відомства і республіканські комітети профспілок зобов'язані довести до відома підприємств, установ, організацій та населення Правила обліку громадян, бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу.

2. Ч. 1 коментованої статті встановлює необхідні вимоги, що стосуються постановки на облік бажаючих вступити до ЖБК: наявність постійного місця проживання у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством) та потреба поліпшення житлових умов.

Постійне місце проживання у даному населеному пункті є загальною умовою для прийняття громадян на кооперативний облік. Постійним місцем проживання, відповідно до чинного законодавства, вважається місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом) (див. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р., Закон України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" від 13.09.2001 р.). Крім того, з метою визначення поняття місця проживання Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. передбачено, що місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Водночас, враховуючи вимоги ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (яким передбачений обов'язок громадян зареєструвати місце проживання протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання), слід підкреслити, що з метою постановки громадян на облік бажаючих вступити до ЖБК постійним місцем їх проживання буде вважатись місце реєстрації місця проживання. Зокрема, відповідно до ст. 3 даного Закону реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Такими чином, говорячи про постійне місце проживання, законодавець має на увазі легальне проживання фізичної особи, тобто місце такого проживання має бути зареєстроване. Зазвичай така реєстрація має бути постійною, проте деякі категорії постійних жильців, наприклад, особи, які мешкають в гуртожитках, мають тимчасову реєстрацію. Остання обставина не позбавляє права таких осіб бути прийнятими на кооперативний облік.

3. Водночас, коментована норма щодо необхідності постійного проживання у відповідному населеному пункті передбачає виключення у вигляді: "(якщо інше не встановлене законодавством)". Це виключення частково реалізоване у п. 10 Правил.

Так, передбачено, що з дозволу органів місцевого самоврядування і ради профспілок, підприємства, установи, організації можуть брати на кооперативний облік своїх працівників, які проживають не в тому населеному пункті, в якому розташоване відповідне підприємство, установа, організація (у межах одного району), а великі будови і підприємства, що будуються, розташовані в малих населених пунктах, - своїх працівників, які проживають в інших населених пунктах області.

Щодо громадян, які проживають у приміській зоні, то для взяття їх на кооперативний облік, вимагається, щоб вони пропрацювали на відповідному підприємстві, в установі, організації не менше 10 років, а також дозвіл відповідного органу місцевого самоврядування.

Громадяни, які працюють у приміській зоні, а проживають у місті, беруться на кооперативний облік за місцем роботи нарівні з іншими працівниками відповідного підприємства, установи, організації.

4. Загальною підставою для прийняття громадян на кооперативний облік є їх потреба у поліпшені житлових умов. Коментована стаття у ч. 3 передбачає, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (стаття 34), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається вищим органом виконавчої влади в Україні та Українською республіканською радою професійних спілок.

Так, відповідно до ст. 34 ЖК, п. 8 Правил потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення у будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

8) які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації, протягом строку, встановленого відповідно до абзаців другого і третього пункту 14 Правил.

Потребуючими поліпшення житлових умов при взятті на кооперативний облік за місцем роботи визнаються також робітники і службовці, для яких колективним договором установлені пільгові підстави визнання їх потребуючими поліпшення житлових умов при забезпеченні жилою площею в будинках державного і громадського житлового фонду.

Якщо вимога щодо потреби у поліпшенні житлових умов пред'являється до громадян, коли мова йде про загальне правило - прийняття на облік в населеному пункті за місцем проживання, то ця вимога є тим більш необхідною і у виняткових, зазначених вище, випадках. При цьому відсутність у працівника житла в населеному пункті, де розташоване відповідне підприємство, установа, організація, не розглядається як наявність у нього потреби у покращенні житлових умов. Така потреба визначається виходячи із житлових умов громадянина за місцем його постійного проживання.

5. Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу (п. 9), передбачають також можливість встановлення тривалості постійного місця проживання (при наявності реєстрації) у відповідному населеному пункті, необхідної для прийняття на облік. Такою можливістю, відповідно до Правил, наділяються органи місцевого самоврядування в межах наданих їм чинним в Україні законодавством. При цьому, при визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов враховуються члени їх сімей, які прожили і зареєстровані у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім одного з подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків). Крім того, у даному випадку умова про реєстрацію місця проживання не поширюється на громадян, які тимчасово відсутні в даному населеному пункті, якщо за ними за законом зберігається жиле приміщення, а у випадках, передбачених законодавством України, і на інших громадян.

Незалежно від тривалості проживання в даному населеному пункті на кооперативний облік при наявності передбачених Правилами підстав беруться громадяни, визначені абз. 3 і 5 п. 9 Примірного статуту ЖБК, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.85 р. (надалі - Примірний статут ЖБК), а також особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби Збройних Сил України, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, Служби національної безпеки України, військ цивільної оборони та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Стратегічних сил стримування, які дислокуються на території України.

Працівники, зв'язані за родом занять з постійним пересуванням, беруться на кооперативний облік у тому населеному пункті, в якому вони зареєстровані, в установленому порядку.

6. Частина 3 коментованої статті передбачає можливість встановлення законодавством України інших підстав для взяття громадян на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу. Зокрема, такі підстави передбачені та конкретизуються Правилами, Примірним статутом ЖБК та іншими нормативно-правовими актами України.

7. Частиною 4 коментованої статті визначено, що облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині другій статті 37 цього Кодексу.

Для того, щоб громадяни вступили у члени ЖБК, цьому має передувати прийняття їх на облік бажаючих вступити до ЖБК (за винятком категорій громадян, зазначених в абз. 1 п. 8 Примірного статуту ЖБК, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. N 186).

Частиною 4 даної статті, п. 2 Правил передбачено, що кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян в органі місцевого самоврядування. Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються житлово-будівельні кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і в органі місцевого самоврядування за місцем проживання.

Крім того, на кооперативний облік беруться громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині другій статті 37 цього Кодексу.

Пенсіонери можуть бути прийняті на кооперативний облік за місцем колишньої роботи за умови, що вони залишили там роботу саме у зв'язку з виходом на пенсію. Вони приймаються на облік за місцем колишньої роботи нарівні з працівниками відповідної юридичної особи, тобто до них пред'являються однакові вимоги при взятті на облік (та знятті з нього). У такому ж порядку беруться на облік працівники медичних, культурно-освітніх, торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо обслуговують трудовий колектив підприємства, установи, організації, а у випадках, передбачених законодавством України, й інші особи (абз. 2 п. 6 Правил).

У випадках і в порядку, встановлюваних законодавством, Правилами громадяни можуть бути взяті на облік і не за місцем їх проживання (абз. 3 п. 2 Правил).

Кожна сім'я може перебувати на кооперативному обліку за місцем роботи одного з членів сім'ї (за їх вибором) та в органі місцевого самоврядування за місцем проживання. Сім'я може одночасно перебувати на кооперативному і квартирному обліку (п. 3 Правил).

8. Громадяни беруться на кооперативний облік після досягнення ними вісімнадцятирічного віку, а ті, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення вказаного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу.

9. Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96 ЖК), не беруться на кооперативний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов (п. 12 Правил).

10. Прийняття на кооперативний облік громадян провадиться:

1) за місцем проживання - рішенням органу місцевого самоврядування;

2) за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету.

Рішення щодо взяття на кооперативний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.

Якщо на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів запрошується заявник.

11. У рішенні щодо прийняття на кооперативний облік громадян вказуються дата взяття на облік, склад сім'ї, підстава для взяття на облік, вид черговості на вступ до ЖБК (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови.

Рішення про взяття громадян на кооперативний облік за місцем роботи затверджується органом місцевого самоврядування, на території якого знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Про прийняте рішення орган місцевого самоврядування, адміністрація підприємства, установи, організації чи орган кооперативної або іншої громадської організації направляють заявникові письмову відповідь з повідомленням відповідно дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.

Громадяни вважаються взятими на кооперативний облік з дня винесення відповідного рішення.

12. Житлові правовідносини виникають з моменту винесення рішення відповідного органу про прийняття громадянина на облік. З цього моменту громадянин має право вимагати поліпшення житлових умов, а орган місцевого самоврядування або організація зобов'язані надати житлове приміщення. Можна зробити висновок, що це організаційні житлові правовідносини, які з моменту виділення квартири перетворюються у житлові правовідносини з конкретним об'єктом.

13. Громадяни перебувають на кооперативному обліку до одержання квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу, за винятком наступних випадків, коли вони знімаються з кооперативного обліку:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого займана ними квартира відповідає вимогам п. 28 Примірного статуту ЖБК;

2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством, п. 25 Правил та іншими актами законодавства;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік (п. 22 Правил).

Зняття з кооперативного обліку та виключення зі списку осіб, які користуються правом першочергового вступу до членів житлово-будівельного кооперативу, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку).

14. Коментованою статтею передбачено, що порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР (ч. 5), а Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок (ч. 6).

Нині в Україні порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу регламентується коментованою статтею та, більш детально, згаданими вище Правилами обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, що затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 5 червня 1985 р. за N 228, із наступними змінами та доповненнями.