Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Стаття 117. Права та обов'язки морського агента

Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. 

Морський агент зобов'язаний:

а) здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування;

б) діяти в межах своїх повноважень;

в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем.

 

Коментар:

 

Коментована стаття хоча і має назву "Права та обов'язки морського агента", фактично регулює тільки питання обов'язків морського агента. Ч. 1 ст. 117 перераховує дії морського агента. Із змісту цієї статті вбачається, що морський агент має право здійснювати вказані в ній юридичні дії на користь і за рахунок судновласника, якщо це не суперечить договору морського агентування. Вказаний в цій статті перелік не є вичерпним, що в цілому відповідає міжнародній практиці.

Більш детально права та обов'язки морського агента визначаються в договорі, що укладається між судновласником та морським агентом. Для цього можуть використовуватися типові угоди, що широко використовуються в морській практиці, перш за все в лінійному (регулярному) судноплавстві. Великі судноплавні компанії, як правило, мають свої власні форми, що розроблені ними у відповідності з їх потребами. Форми стандартних агентських угод розробляються і рекомендуються до застосування провідними недержавними міжнародними організаціями. Зокрема, на сьогодні складені стандартні лінійні угоди, що розроблені Федерацією національних асоціацій морських брокерів і агентів (ФОНАСБА) і рекомендовані до застосування БИМКО - організацією судновласників. Спільне прийняття вказаного документу цими двома організаціями, які по суті представляють дві сторони агентського договору, забезпечують їх збалансованість з точки зору врахування інтересів сторін. Мова йде про Стандартну лінійну агентську угоду ФОНАСБА та Генеральну агентську угоду ФОНАСБА.

В цих стандартних формах визначається найширший перелік обов'язків агента. При цьому мається на увазі, що при укладанні конкретного договору сторони можуть як виключити положення, які не підлягають застосуванню, так і додати нові положення, які відповідають їх вимогам. При цьому, навіть в тому випадку, коли стандартна угода не може бути застосована, вона може слугувати прикладом при розробці конкретного агентського договору.

Відповідно до вказаних вище угод агент здійснює діяльність по маркетингу, залучає вантажі, рекламує послуги судновласника, постійно підтримує контакти з портовими і іншими владами, відправниками і одержувачами, експедиторами, інформує про прибуття та вихід суден, розклад руху, оголошує тарифи на послуги судновласника, а також веде всю необхідну при перевезеннях документацію, включаючи підписання коносаментів від імені судновласника-перевізника. При портовому агентуванні морський агент організує постановку судна і забезпечує виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, наймає від імені і за рахунок судновласника стивідорів, тальманів і інших осіб та слідкує за належним виконанням ними своїх обов'язків, забезпечує постачання суден бункером, водою, записними частинами, організує відзив вантажів тощо. Морський агент повинен постійно інформувати судновласника про стан в порту і заходів, що ним застосовуються для найшвидшої обробки судна. При виникненні відповідних ситуацій морський агент наймає сюрвейерів і організує захист інтересів судновласника у відповідності із місцевим законодавством.

Як визначає ч. 2 коментованої статті морський агент повинен здійснювати свою діяльність в інтересах судновласника добросовісно і у відповідності із практикою морського агентування; діючи в межах своїх повноважень і не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем.

На міжнародному рівні вимоги відносно ділової етики і професіоналізму морських агентів закріплені в Мінімальних стандартах для морських агентів, що затверджені Конференцією ООН з торгівлі та розвитку від 7 вересня 1988 року і які мають рекомендаційний характер.

В договорі агентування, як правило, передбачається обов'язок морського агента надавати судновласнику звіт про результати проведеної роботи в порядку і в строки, що визначені договором, що дає змогу судновласнику з'ясувати добросовісно виконує морський агент свої повноваження чи ні.