Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Судновласник або інший довіритель зобов'язані:

а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій;

б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою;

в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною та обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження. 

Коментар:

Для належного виконання морським агентом своїх обов'язків, що визначені ст. 117 Кодексу, судновласник або інший довіритель повинен надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій, відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою. Крім того, судновласник або інший довіритель несе відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

По-перше, положення про обов'язок судновласника надати агенту кошти і відшкодовувати витрати відповідає загальним положенням про договір доручення, що визначені Цивільним кодексом України. По-друге, що стосується відповідальності судновласника перед третіми особами за наслідки дій морського агента в межах його повноважень, то вважається, що законодавець мав на увазі ті випадки, коли морський агент діє від імені судновласника або іншого довірителя, а не випадки, коли агент діє від власного імені хоча і у відповідності із договором морського агентування.

Обов'язки судновласника визначаються в агентському договорі, в якому можуть бути використані повністю або частково відповідні положення Стандартної лінійної агентської угоди ФОНАСБА. Зокрема, судновласник повинен забезпечувати агента необхідною документацією і бланками, забезпечувати повною інформацією про рух суден, забезпечувати агента грошовими коштами і відшкодовувати йому всі платежі, що здійснені ним в інтересах судновласника. Якщо агент надає владі фінансове забезпечення, яке необхідне для здійснення агентського обслуговування, судновласник зобов'язаний надати агенту відшкодування (якщо тільки необхідність надання такого забезпечення не було викликане дією або бездіяльністю агента, які скоєні умисно або з грубої необережності).

Коментованою статтею не передбачається обов'язок судновласника або іншого довірителя сплачувати агенту відповідну плату. Проте ст. 1002 Цивільного кодексу України передбачено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Як правило, розмір плати за послуги морського агента встановлюється в договорі морського агентування і періодично переглядається сторонами. Цей розмір визначається з урахуванням звичайних і передбачувальних обов'язків агента. Якщо ж морський агент виконує обов'язки, що виходять за межи тих, що звичайно прийняті, то розмір плати за їх виконання визначається окремою угодою між сторонами. Ці обов'язки можуть бути пов'язані, наприклад, із участю агента у продажі білетів пасажирам, відправці повідомлень про загальну аварію тощо.

Частина 2 коментованої статті розглядає випадок обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента по договору морського агентування. На жаль, діючим законодавством України не визначається як поняття "звичайні повноваження морського агента", так і "спеціальні повноваження морського агента". Проте, виходячи з практики застосування агентських договорів, можна стверджувати, що звичайні повноваження морського агента включають в загальному вигляді його повноваження на укладання угод від імені довірителя. В свою чергу, спеціальні повноваження морського агента визначаються шляхом перерахування конкретних дій, що йому доручаються.

Довіритель, в свою чергу, може оскаржити угоду, що укладена морським агентом, якщо доведе, що третя особа діяла недобросовісно, або якщо їй (третій особі) було відомо про обмеження повноважень морського агента. В іншому випадку укладена морським агентом угода є обов'язковою для виконання довірителем.