Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Морська транспортна організація загального користування:

а) зобов'язана прийняти будь-який запропонований до перевезення вантаж, якщо на судні є вільні приміщення, придатні для перевезення, і вантаж може бути перевезений без шкоди для раніше прийнятих до перевезення вантажів; 

б) не вправі віддавати перевагу одному вантажовласнику перед іншим стосовно приймання вантажів і умов перевезення, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України;

в) зобов'язана публікувати тарифи та умови перевезень. 

Морська транспортна організація загального користування не має права укладати договори з вантажовласниками про звільнення від відповідальності або її зменшення, яку відповідно до правил цього розділу ця організація-перевізник повинна нести за втрату, нестачу і пошкодження або прострочення у доставці вантажу. 

Коментар:

Вид транспорту - це категорія, група елементів транспортної інфраструктури, визначальними для якої є функціональне призначення і використання (безпосереднє чи опосередковане) транспортних засобів окремого виду. Отже, видами транспорту є: водний транспорт (морський та річковий транспорт), повітряний (авіаційний) транспорт, автомобільний транспорт, залізничний транспорт, міський електротранспорт та метрополітен. За своїм функціональним призначенням зазначені види транспорту можуть бути віднесені до категорії: транспорт загального користування чи промисловий транспорт. На відміну від транспорту загального користування, промисловий транспорт - це транспортно-технологічний комплекс, який забезпечує системне переміщення вантажів у процесі виробництва (між виробництвами, виробничими циклами, окремими операціями або підприємствами в цілому) та взаємодію із транспортом загального користування.

Згідно з ст. 129 КТМУ в Україні запроваджено здійснення морських вантажних перевезень транспортом загального користування.

Морська транспортна організація загального користування:

А) зобов'язана прийняти будь-який запропонований до перевезення вантаж, якщо на судні є вільні приміщення, придатні для перевезення, і вантаж може бути перевезений без шкоди для раніше прийнятих до перевезення вантажів;

Б) не вправі віддавати перевагу одному вантажовласнику перед іншим стосовно приймання вантажів і умов перевезення, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України;

В) зобов'язана публікувати тарифи та умови перевезення.

Морська транспортна організація загального користування не має права укладати договори з вантажовласниками про звільнення від відповідальності або її зменшення, яку ця організація-перевізник повинна нести за втрату, нестачу і пошкодження або прострочення у доставці вантажу.

До сьогодення законодавець не вирішив питання про статус цієї організації: якої форми власності вона має бути, в якому порядку створюється, хто може бути її засновниками та інші.

Організація перевезень морською транспортною організацією загального користування зумовлена визначенням на практиці двох систем судноплавства - лінійного та трампового.

Відповідно до першого критерію трамповим (так званим нерегулярним) визначається судноплавство за умов, коли судно виконує рейси на перемінних напрямках. При лінійному (так званому регулярному) судноплавстві рух суден здійснюється між визначеними портами за встановленим розкладом або з певною періодичністю рейсів. Для сьогодення характерним є трампова система експлуатації морського транспорту. Проте законодавством не виключається можливість використання морських суден за лінійною системою судноплавства.

Згідно з наказом Міністерства транспорту України N 276 від 31.05.2000 р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації ліній закордонного плавання" судноплавною лінією є морське регулярне сполучення, яке виконується за розкладом (або визначена кількість суднозаходів до порту за конкретний час) конкретними суднами (або типом суден) за постійним напрямком (не менше ніж між двома обов'язковими портами). Лінійний рейс визначається як рух судна за напрямком та розкладом судноплавної лінії від першого до останнього оголошених обов'язкових портів. Операторами лінійних перевезень можуть бути судновласник, фрахтівник, агент закордонної судноплавної компанії або агент закордонного фрахтівника суден для лінійних перевезень.

Загальними ознаками лінії закордонного плавання є:

- встановлення обов'язкових і факультативних іноземних та українських портів заходу;

- встановлення періодичності заходу закріплених суден в українські порти;

- закріплення для роботи на лінії типів суден;

- реєстрація лінії Державною службою морського і річкового транспорту за поданням начальника морського порту.

При виконанні лінійного рейсу судно повинно обов'язково заходити до одного з обов'язкових або факультативних українських та іноземних портів заходу, які зазначені в розкладі руху судна.

Реєстрація ліній закордонного плавання здійснюється Державною службою морського і річкового транспорту на підставі документів, які надаються оператором лінійних перевезень за умов здійснення суднами, які будуть працювати на цій лінії, не менше трьох суднозаходів протягом календарного року до українського порту заходу на судноплавній лінії, що планується до реєстрації.

З метою контролю роботи лінії оператор лінійних перевезень щоквартально надає до Державної служби морського і річкового транспорту розклад руху суден на лінії (періодичність заходу до обов'язкових (факультативних) українських портів заходу), погоджений з начальниками українських портів заходу судноплавної лінії. Оператор лінійних перевезень до 15-го числа наступного місяця після закінчення кожного півріччя надсилає до Державної служби морського і річкового транспорту інформацію про виконання графіка заходу суден до українських портів заходу судноплавної лінії.