Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Угодою сторін можуть бути встановлені додатковий після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час) і розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу (демередж), а також винагорода за закінчення навантаження (розвантаження) до закінчення сталійного часу (диспач).

За відсутності угоди сторін, передбаченої частиною першою цієї статті, тривалість контрсталійного часу і розмір плати перевізнику за простій, а також розмір винагороди відправнику або фрахтувальнику за дострокове закінчення навантаження (розвантаження) визначаються відповідно до термінів і ставок, прийнятих у відповідному порту.

За відсутності зазначених ставок розмір плати за простій визначається витратами на утримання судна та екіпажу, а винагорода за дострокове закінчення навантаження (розвантаження) обчислюється у половинному розмірі плати за простій. 

Коментар:

Співвідношення фактично витраченого часу з обумовленою сталією дає можливість визначити результат обробки судна - у строк, достроково або з простоєм - понад сталійний час. В останньому випадку прийнято говорити, що судно перейшло на так звану контрсталію.

Отже, контрсталія - це час, протягом якого судно після перебігу сталії, тобто строку, призначеного для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, затримується для завершення вантажних операцій. Це значить, що після перебігу сталійного часу судно знаходиться на простої, однак, угодою сторін може бути встановлено додатковий час очікування судном закінчення вантажних робіт, тобто судно може бути затримано на простої протягом цього часу і не може вийти з порту.

За своєю правовою природою перехід судна на контрсталію є порушенням обов'язку відправника або одержувача виконати вантажні операції у визначений строк. Однак, це не дає перевізнику прав розірвати договір. Сторони, передбачивши такі порушення, визначили його наслідки у вигляді відшкодування демереджу і залишення судна під навантаженням або розвантаженням ще на деякий строк. Період, протягом якого судно за визначену плату знаходиться в порту навантаження (розвантаження) після закінчення сталії для завершення вантажних операцій, називається контрсталія або контрсталійний час.

Нарахування часу знаходження судна під навантаженням (розвантаженням) після закінчення сталії здійснюється за іншими правилами, ніж розрахунок сталії, і має свої особливості. По-перше, період контрсталії визначається угодою сторін, а за її відсутності - відповідно до термінів і ставок, прийнятих у відповідному порту. Контрсталія уявляє собою обмежений у часі період, початок якого співпадає з перебігом сталії, а закінчення - з переходом у надконтрсталію. По-друге, перебіг контрсталії починається з моменту закінчення сталії без повідомлення про це відправника або одержувача. Контрсталія нараховується, на відміну від сталії, в календарних днях, включаючи не тільки робочі, але й недільні і святкові дні, а також інший час, який оголошено неробочим в даному порту. По-третє, до контрсталійного часу зараховуються перерви, які є наслідком дії непереборної сили або гідрометереологічних умов, які створюють загрозу вантажу або перешкоджають його небезпечному навантаженню (розвантаженню). Крім того, перебіг контрсталії, як правило, не може бути припинено внаслідок обставин, які фактично перешкоджають виконанню вантажних робіт. Цей принцип на практиці знаходить вираз у формулі "оскільки на демереджі, то завжди на демереджі". Виняток з принципу безперервного нарахування контрсталії допускається лише тоді, коли навантаження (розвантаження) не проводилися із залежних від перевізника причин, про які мова йшла під час сталії. Про такі причини говорять дії перевізника, коли останній на власну вигоду, виводить судно з-під навантаження або розвантаження для буксировки, або переводить судно з першого порту, де воно знаходилося на контрсталії, у другий порт навантаження або розвантаження.

Визначаючи період контрсталії, сторони водночас домовляються про розмір плати, яка має передбачати відшкодування витрат судновласника на утримання судна під час стоянки. Така плата має назву демередж і походить від англійського терміну "демередж" (demurrage), який застосовується для визначення контрсталійного часу, а також ставки штрафної неустойки на добу.

Отже, демередж - це сума, яку відправник повинен сплатити перевізнику за затримку судна понад сталійний час. Демередж може бути нижче суми фактичних витрат судновласника і не завжди сплачується відправником. Наприклад, під час простою морських суден з пиломатеріалами в деяких портах Великобританії, Франції, Польщі демередж сплачується зі спеціального фонду Асоціації судновласників по демереджу щодо лісової торгівлі Великобританії.

Слід зазначити три способи визначення розміру демереджу. По-перше, розмір демереджу може нараховуватися на підставі ставок, передбачених угодою сторін, по-друге, відповідно до ставок, прийнятих у відповідному порту. Ці ставки можуть встановлювати плату за все судно в цілому на одиницю часу (доба, частина доби) або на одиницю валової чи чистої регістрової вмістимості судна на добу. По-третє, за відсутності угоди сторін і звичаїв порту щодо ставок для нарахування демереджу, розмір останнього визначається витратами на утримання судна та екіпажу. При цьому слід враховувати те, що факт простою судна є підставою для відшкодування обумовленого угодою сторін демереджу як в тих випадках, коли є вина відправника (одержувача) у прострочці подання або приймання вантажу, так і тоді, коли використання контрсталіного часу не являє собою порушення договору перевезення.

Не існує єдиного розуміння правової природи демереджу. В англійському праві демередж розглядається як заздалегідь оцінені збитки за порушення умов договору про сталію. Французькі юристи розглядають демередж як додаткову плату, яка сплачується згідно з договором морського перевезення вантажу перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу. У Бельгії демередж розглядається як відшкодування збитків, а у Німеччині - як компенсація особливого роду, яка сплачується за прострочку сталійного часу. В США демередж визначають продовженим фрахтом, сутність якого полягає у відшкодуванні витрат, які сталися внаслідок затримки судна понад сталійний час.

Загальноприйнятою є думка про те, що демередж не є платою за використання судна, оскільки в цей час судно стоїть на простої, тобто не використовується за його цільовим призначенням - переміщенням вантажу. Демередж не можна також поєднувати з фрахтом, тобто провізною платою, оскільки він сплачується не за переміщення вантажу, а за додатковий після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт. Помилковим є і розуміння демереджу як відшкодування заздалегідь оцінених збитків, тому що ніяких збитків в цьому випадку не існує - сторони заздалегідь передбачають контрсталію і домовляються про додаткові зобов'язання у зв'язку з цим.

Згідно з п. 4.13 Загальних правил за простій судна відправник або одержувач сплачують перевізнику штраф: при каботажних перевезеннях - у розмірі, встановленому тарифом, а за умов міжнародних перевезень - у розмірі, встановленому договором. При цьому штраф сплачується за час, коли судно фактично було на простої незалежно від загальних результатів його обробки в порту і розрахунку сталії між перевізником і портом, і розмір його не може бути меншим планової собівартості утримання судна з урахуванням встановленого прибутку.

У разі систематичних та тривалих простоїв в порту суден з вини одного і того ж відправника або одержувача, штраф за простій суден може бути збільшено до двократного його розміру не раніше, ніж через 3 доби після письмового попередження про його застосування. При цьому під систематичними простоями суден слід розуміти простої, що відбуваються не менше двох разів на протязі кварталу. Під тривалим простоєм слід розуміти період невиробничого простою судна, який дорівнює часу, який визначено встановленими нормами на навантажувально-розвантажувальні операції. Якщо час, встановлений на навантажувально-розвантажувальні роботи перевищує 5 діб, тривалим є простій понад 5 діб.

Отже, демередж не є відшкодуванням збитків, так як його стягнення не поставлено в залежність від того, дійсно перевізник поніс збитки або ні, і який їх розмір. Сплата демереджа є штрафною санкцією, яка застосовується до відправника або одержувача вантажу за простій судна протягом контрсталійного часу. Стягнення демереджу виключає можливість перевізника відшкодувати збитки, спричинені простоєм судна, тому демередж є виключною неустойкою. У тих випадках, коли сплата демереджу і його розмір передбачені в договорі, його можна віднести до категорії договірних виключних неустоєк.

У випадку дострокового виконання вантажних робіт, тобто до перебігу сталійного часу, перевізник сплачує відправнику або одержувачеві премію, яка має назву диспач.

Перевізник сплачує диспач відправнику або одержувачу: за умов каботажних перевезень - у розмірі, встановленому тарифом, а за умов міжнародних перевезень - у розмірі, визначеному сторонами в договорі.

Таким чином, диспач - це грошова сума, яка сплачується перевізником у випадках, коли судно закінчило навантаження або розвантаження до перебігу сталії, тобто за час, який було зекономлено під час виконання вантажних робіт.

У випадку одночасної обробки судна силами та засобами кількох відправників або одержувачів сума демереджа або диспача розподіляється пропорційно кількості вантажу кожного з них і відповідно до кількості зекономленого або простроченого часу. Однак, в тих випадках, коли існує можливість встановити, хто з осіб, які здійснювали вантажні операції, допустив простій судна, відповідальність за це покладається лише на сторону, дії якої є причиною простою.

За простій судна внаслідок непред'явлення або несвоєчасного пред'явлення вантажу, затримки навантажувально-розвантажувальних робіт, що проводяться засобами відправника або одержувача вантажу, чи інших затримок з вини відправника або одержувача вантажу відповідальність несе відправник або одержувач вантажу згідно з договором морського перевезення вантажу. Штраф за контрсталійний час суден стягується в безспірному (безакцептному) порядку після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу (ст. 183 КТМУ).