Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

До загальної аварії у разі ознак, зазначених у статті 277 цього Кодексу, зокрема, належать:

1) збитки, спричинені викиданням за борт вантажу або приналежностей судна, а також збитки від пошкодження судна або вантажу під час вжиття заходів для загального рятування, зокрема внаслідок проникнення води в трюми через відкриті для викидання вантажу люки або інші зроблені для цього отвори; 

2) збитки, заподіяні судну або вантажу під час гасіння пожежі на судні, включаючи збитки від здійсненого з цією метою затоплення судна, що загорілося;

3) збитки, заподіяні навмисною посадкою судна на мілину і зняттям такого судна з мілини;

4) збитки від пошкодження двигунів, інших машин або котлів судна, що знаходиться на мілині, заподіяні намаганням зняти судно з мілини;

5) надзвичайні витрати, пов'язані з перевантаженням вантажу, палива або предметів постачання із судна в ліхтери, з найманням ліхтерів та із зворотним завантаженням на судно, зроблені у разі посадки судна на мілину;

6) збитки від пошкодження або загибелі вантажу, палива або предметів постачання, заподіяні переміщенням їх на судні, вивантаженням із судна, зворотним завантаженням і укладанням, а також під час зберігання у тих випадках, коли самі витрати на виконання цих операцій визнаються загальною аварією;

7) витрати, зроблені з метою отримання допомоги як за договором про рятування, так і без нього, у тій мірі, в якій рятувальні операції здійснювалися з метою запобігання небезпеці для судна, фрахту і вантажу;

8) збитки від забруднення навколишнього природного середовища, яке виникло внаслідок загальної аварії;

9) втрата фрахту, спричинена втратою вантажу, у тих випадках, коли втрата вантажу відшкодовується в порядку розподілу загальної аварії, при цьому із фрахту виключаються витрати, що були б зроблені перевізником вантажу для його отримання, але внаслідок пожертвування зроблені не були. 

Коментар:

В коментованій статті визначаються збитки, що належать до загальної аварії. Однак в юридичній літературі це прийнято називати видами загальної аварії.

I. Загальна аварія, що спричинена вжиттям заходів загального рятування:

1) збитки, спричинені викиданням за борт вантажу або приладдя судна;

2) збитки від пошкодження судна або вантажу під час вжиття заходів загального рятування, зокрема внаслідок проникнення води в трюми через відкриті для викидання вантажу люки або інші зроблені для цього отвори;

3) збитки, заподіяні судну або вантажу під час гасіння пожежі на судні, включаючи збитки від здійсненого з цією метою затоплення судна, що загорілося;

4) збитки, заподіяні навмисною посадкою судна на мілину і зняттям такого судна з мілини;

5) збитки від пошкодження двигунів, інших машин або котлів судна, що знаходиться на мілині, заподіяні намаганням зняти судно з мілини;

6) надзвичайні витрати, пов'язані з перевантаженням вантажу, палива або предметів постачання із судна в ліхтери, з найманням ліхтерів та із зворотним завантаженням на судно, зроблені у разі посадки судна на мілину.

Зазначимо, що всі перелічені види збитків відносяться до загальної аварії, що спричинена вжиттям заходів загального рятування. Мова йде про найпоширеніші на практиці випадки, опис яких наведено в Йорк-Антверпенських правилах (правила I, II, III, IV, V, VII, VIII). Однак у 1994 р. до цих Правил були внесені зміни, відповідно до яких мова повинна йти про збитки, що спричинені майну. Оскільки в коментованій статті замість слова "майно" використовуються слова "судно" або "вантаж", її зміст потребує перегляду. До того ж, під час аналізу збитків слід мати на увазі, що збитки, спричинені під час гасіння пожежі, а також збитки, заподіяні навмисною посадкою судна на мілину, повинні бути спричинені навмисно задля того, щоб їх вважати загальною аварією. А щодо надзвичайних витрат, пов'язаних з перевантаженням вантажу, палива або предметів постачання із судна в ліхтери, з найманням ліхтерів та із зворотним завантаженням на судно, що мали місце у разі посадки судна на мілину, - не має значення той факт, чи зроблена посадка судна на мілину навмисно чи випадково.

II. Загальна аварія, пов'язана із пошкодженням або загибеллю вантажу, палива або предметів постачання

До цього виду загальної аварії відносяться збитки від пошкодження або загибелі вантажу, палива або предметів постачання, заподіяні переміщенням їх на судні, вивантаженням із судна, зворотним завантаженням і укладанням, а також під час зберігання.

Про цей вид збитків йдеться в Йорк-Антверпенських правилах (правило XII). Задля відшкодування такого роду збитків слід мати на увазі наступне: (а) пошкодження або загибель вантажу, палива або предметів постачання можуть мати місце як на судні, так і на березі, (б) збитки можуть бути спричинені не лише під час переміщення, а й під час вивантаження, завантаження, укладання і зберігання; (в) для відшкодування таких збитків необхідно довести наявність причинного зв'язку між ними та переміщенням вантажу чи постачання.

III. Загальна аварія внаслідок витрат на рятування

До такого роду загальної аварії відносяться витрати, зроблені з метою отримання допомоги як за договором про рятування, так і без нього, у тій мірі, в якій рятувальні операції здійснювалися з метою запобігання небезпеці для судна, фрахту і вантажу.

Про ці витрати йдеться в Йорк-Антверпенських правилах (правило VI), відповідно до яких: (а) рятувальна операція повинна здійснюватися заради загальної небезпеки (для судна, фрахту і вантажу); (б) не визнаються загальною аварією витрати по рятуванню судна, якщо воно знаходиться у баласті або зусилля по рятуванню тільки вантажу; (в) витрати визнаються незалежно від того, чи зроблені вони за договором про рятування чи без нього; (г) витрати на рятування можуть включати не лише винагороду за рятування, а й інші витрати судновласника, понесені у зв'язку з цим.

IV. Загальна аварія, що спричинена вжиттям заходів щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища

До такого роду загальної аварії відносяться збитки від забруднення навколишнього природного середовища.

Про ці витрати йдеться в Йорк-Антверпенських правилах (правила II, V, VIII), відповідно до яких: (а) ці витрати повинні бути здійснені в рамках операції, яка здійснюється задля загальної небезпеки і яка надає право на винагороду за рятування, якщо б здійснювалася третьою особою; (б) ці витрати мають місце за умов заходу аварійного судна в порт-сховище за вказівкою органів влади; (в) якщо витрати необхідні для того, щоб судно залишалося в порту-сховищі; (г) ці витрати визнаються загальною аварією навіть якщо задля запобігання забрудненню навколишнього природного середовища необхідно розвантажити, навантажити або зберігати вантаж.

V. Загальна аварія внаслідок втрати фрахту

До такого роду збитків відноситься втрата фрахту, спричинена втратою вантажу, у тих випадках, коли втрата вантажу відшкодовується в порядку розподілу загальної аварії, при цьому із фрахту виключаються витрати, що були б зроблені перевізником вантажу для його отримання, але внаслідок пожертвування зроблені не були.

Про ці витрати йдеться в Йорк-Антверпенських правилах (правило XV), відповідно до яких витрати від втрати фрахту за перевезення вантажу підлягають розподілу таким же чином, як і збитки від втрати самого вантажу. Проте із суми втраченого фрахту виключаються витрати, які були б зроблені перевізником задля того, щоб заробити цей фрахт. Зазначимо, що з фрахту виключаються лише ті витрати, які відносяться до вантажу, а тому витрати на зарплату та утримання екіпажу зберігаються. Якщо у рейсі судновласник мав сплатити портові збори, то вони також не виключаються з фрахту. Якщо рейс має продовжуватися, то приймається до уваги фрахт, що може бути зароблений судновласником.