Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

До загальної аварії також належать або прирівнюються:

1) витрати, спричинені вимушеним заходом судна в місце сховища або поверненням у порт відправлення внаслідок нещасного випадку або будь-якої іншої надзвичайної обставини, що спричинила необхідність такого заходу або повернення заради загальної безпеки; 

2) витрати, пов'язані з виходом судна з початковим вантажем або його частиною з місця сховища або з порту відправлення, куди воно було змушене повернутися;

3) витрати, пов'язані з переміщенням вантажу, палива або предметів постачання в порту відправлення, заходу або місці сховища, зроблені заради загальної безпеки або для отримання можливості полагодити суднові пошкодження, спричинені нещасним випадком чи іншими надзвичайними обставинами, якщо ці полагодження були необхідні для безпечного продовження рейсу.

4) витрати на зберігання, включаючи обгрунтоване страхування, на зворотне завантаження та укладання вантажу, палива або предметів постачання, вивантажених або переміщених за обставин, зазначених у пункті 3 цієї статті; але якщо судно визнано непридатним до плавання, якщо воно не продовжило свого початкового рейсу, витрати на зберігання приймаються на загальну аварію до дати визнання судна непридатним до плавання або відмови від рейсу чи до дати закінчення вивантаження вантажу, якщо судно буде визнано непридатним до плавання або відмовилося від рейсу до такої дати; 

5) витрати на заробітну плату та утримання суднового екіпажу, на паливо і предмети постачання, зроблені у зв'язку з продовженням даного рейсу в результаті заходу судна в місце сховища або повернення його в порт відправлення за обставин, зазначених у пунктах 1 і 3 цієї статті; однак якщо судно визнано непридатним до плавання або якщо воно не продовжило початкового рейсу, такі витрати приймаються на загальну аварію до дати визнання судна непридатним до плавання або відмови від рейсу чи до дати завершення вивантаження вантажу, якщо судно було визнане непридатним до плавання або відмовилося від рейсу до такої дати; 

6) витрати на заробітну плату та утримання суднового екіпажу, що виникли під час затримки судна в інтересах загальної безпеки в будь-якому місці внаслідок нещасного випадку або іншої надзвичайної обставини чи для ремонту пошкоджень, заподіяних такою обставиною, якщо ремонт пошкоджень є необхідним для безпечного продовження рейсу. Витрати на паливо, предмети постачання і портові витрати, що виникли під час затримки, відшкодовуються у порядку розподілу загальної аварії, за винятком витрат, що виникли через ремонт, який не приймається на загальну аварію; 

7) передбачені в пунктах 1-6 цієї статті витрати, спричинені необхідністю переходу судна з місця сховища в інше місце через неможливість здійснити ремонт у першому місці сховища, а також витрати на такий перехід, включаючи тимчасовий ремонт і буксирування;

8) вартість тимчасового ремонту судна, проведеного з метою загальної безпеки в порту відправлення, заходження або в місці сховища, а також вартість тимчасового ремонту пошкоджень, що приймаються на загальну аварію; однак вартість тимчасового усунення випадкових пошкоджень, необхідних тільки для завершення даного рейсу, відшкодовується лише у межах тих відвернутих витрат, що були б віднесені до загальної аварії, якби це усунення не було виконано; 

9) усі надзвичайні витрати, зроблені замість інших витрат, що були б віднесені до загальної аварії; однак вони відшкодовуються лише в межах відвернутих витрат незалежно від економії, отриманої будь-яким з учасників загальної аварії внаслідок таких замінюючих витрат. 

Коментар:

В коментованій статті наведено продовження переліку видів загальної аварії:

1) Загальна аварія, пов'язана із заходом судна у місце сховища, включає:

А) витрати, спричинені вимушеним заходом судна в місце сховища або поверненням у порт відправлення внаслідок нещасного випадку або будь-якої іншої надзвичайної обставини, що спричинила необхідність такого заходу або повернення заради загальної безпеки;

Б) витрати, пов'язані з виходом судна з початковим вантажем або його частиною з місця сховища або з порту відправлення, куди воно було змушене повернутися;

В) витрати на заробітну плату і утримання суднового екіпажу, на паливо і предмети постачання, зроблені у зв'язку з продовженням даного рейсу в результаті заходу судна в місце сховища або повернення його в порт відправлення; однак якщо судно визнано непридатним до плавання або якщо воно не продовжило початкового рейсу, такі витрати приймаються на загальну аварію до дати визнання судна непридатним до плавання або відмови від рейсу чи до дати завершення вивантаження вантажу, якщо судно було визнане непридатним до плавання або відмовилося від рейсу до такої дати;

Г) витрати, спричинені необхідністю переходу судна з місця сховища в інше місце через неможливість здійснити ремонт у першому місці сховища, а також витрати на такий перехід, включаючи тимчасовий ремонт і буксирування.

Про ці витрати йдеться в Йорк-Антверпенських правилах (правило X), відповідно до яких витрати, пов'язані як із заходженням судна в місце (порт) сховища, так і з виходом судна з місця сховища, визнаються загальною аварією. Однак заходження судна має відбуватися внаслідок нещасного випадку, аварії або будь-якої іншої надзвичайної обставини. З огляду на це причини для заходу можуть бути різними, наприклад, складні метеорологічні умови, зіткнення суден, пошкодження суднових механізмів тощо. Заходження судна у місце сховища здійснюється з метою загальної безпеки.

2) Загальна аварія внаслідок переміщення на борту судна, вивантаження та зворотного завантаження вантажу, палива або предметів постачання:

А) витрати, пов'язані з переміщенням вантажу, палива або предметів постачання в порту відправлення, заходу або місці сховища, зроблені заради загальної безпеки або для отримання можливості полагодити суднові пошкодження, спричинені нещасним випадком чи іншими надзвичайними обставинами, якщо ці полагодження були необхідні для безпечного продовження рейсу;

Б) витрати на зберігання, включаючи обгрунтоване страхування, на зворотне завантаження та укладання вантажу, палива або предметів постачання, вивантажених або переміщених за обставин, зазначених у пункті А. Якщо судно визнано непридатним до плавання, якщо воно не продовжило свого початкового рейсу, витрати на зберігання приймаються на загальну аварію до дати визнання судна непридатним до плавання або відмови від рейсу чи до дати закінчення вивантаження вантажу, якщо судно буде визнано непридатним до плавання або відмовилося від рейсу до такої дати.

Наведені витрати можуть мати місце у випадках, коли після заходження судна у місце сховища необхідно здійснити перенавантаження вантажу, палива або предметів постачання або провести повне/часткове вивантаження вантажу задля ремонту судна з метою продовження рейсу (Йорк-Антверпенські правила, правило X). Якщо зазначені операції здійснені заради загальної безпеки, то витрати, пов'язані з ними, будуть відноситися до загальної аварії. Однак, якщо буде доведено, що ці операції здійснювалися в інтересах судна чи вантажу, то витрати, пов'язані з ними, не будуть відноситися до загальної аварії.

3) Загальна аварія, пов'язана з тимчасовим ремонтом судна (Йорк-Антверпенські правила, правило XIV).

В даному випадку йдеться про вартість тимчасового ремонту судна, проведеного з метою загальної безпеки в порту відправлення, заходження або в місці сховища, а також вартість тимчасового ремонту пошкоджень, що приймаються на загальну аварію; однак вартість тимчасового усунення випадкових пошкоджень, необхідних тільки для завершення даного рейсу, відшкодовується лише у межах тих відвернутих витрат, що були б віднесені до загальної аварії, якби це усунення не було виконано.

Отже мова йде про два випадки тимчасового ремонту судна, що можуть мати різні наслідки. В першому випадку витрати на тимчасовий ремонт, що мали місце в порту відправлення, заходження або в місці сховища, будуть відноситися до загальної аварії за умов, якщо вони понесені заради загальної безпеки. В другому випадку мова йде про вартість тимчасового усунення випадкових пошкоджень, необхідних для завершення рейсу. А це значить, що у подальшому судновласник буде мати витрати на постійний ремонт, а понесені ним зараз витрати на тимчасовий ремонт слід вважати замінюючими витратами. З огляду на це в Йорк-Антверпенських правилах, на відміну від коментованої статті КТМУ, звертається увага на те, що загальною аварією в такому випадку є витрати без врахування можливої економії для інших інтересів. Так, наприклад, якщо вартість ремонту становить 30 тис. дол., а економія витрат без тимчасового ремонту - 10 тис. дол., то лише остання сума може бути віднесена до витрат, пов'язаних із загальною аварією.

4) Загальна аварія, пов'язана із затримкою судна (правило XI Йорк-Антверпенських правил)

Цей вид загальної аварії передбачає витрати на заробітну плату і утримання суднового екіпажу, що виникли під час затримки судна в інтересах загальної безпеки в будь-якому місці внаслідок нещасного випадку або іншої надзвичайної обставини, чи для ремонту пошкоджень, заподіяних такою обставиною, якщо ремонт пошкоджень є необхідним для безпечного продовження рейсу. Отже для віднесення цих витрат до загальної аварії має значення причина та мета затримки судна. Причиною затримки судна має бути нещасний випадок, інші надзвичайні обставини, у тому числі ремонт пошкоджень, заподіяних такою обставиною, якщо ремонт пошкоджень є необхідним для безпечного продовження рейсу. Мета затримки - загальна безпека.

Витрати на паливо, предмети постачання і портові витрати, що виникли під час затримки, також визнаються загальною аварією. Лише у випадках, коли виконується ремонт судна, що не відноситься до загальної аварії, витрати на паливо, предмети постачання і портові витрати, що мали місце в процесі такого ремонту, до загальної аварії не відносяться.

5) Загальна аварія у виді замінюючих витрат (правило F Йорк-Антверпенських правил)

Визнаються загальною аварією усі надзвичайні витрати, зроблені замість інших витрат, що були б віднесені до загальної аварії. Однак вони відшкодовуються лише в межах відвернутих витрат незалежно від економії, отриманої будь-яким з учасників загальної аварії внаслідок таких замінюючих витрат.

Замінюючі витрати мають місце у випадках, коли у сторін є альтернатива: мати загальноаварійні витрати чи замінити їх іншими. Наприклад: заходження судна у місце сховища для ремонту чи буксирування аварійного судна у порт призначення. Тому за своєю природою замінюючі витрати не є загальноаварійними, однак здійснюються замість інших витрат, які відносяться до загальної аварії.