Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.

1. Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання, як правило, за місцем засудження в арештних домах, а військовослужбовці - на гауптвахтах.

2. Засуджений відбуває весь строк покарання в одному арештному домі.

3. Переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого допускається в разі його хвороби або для забезпечення його безпеки, а також з інших поважних причин, що перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає місце відбування покарання у виді арешту. Арешт як кримінальне покарання треба відрізняти від арешту як стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (ст. 32 КпАП) та арешт з триманням на гауптвахті, який застосовується як стягнення за порушення військової дисципліни, рядових (матросів) та сержантів (старшин) військової служби та тих, які проходять службу за контрактом, крім військовослужбовців-жінок.

Відповідно до ст. 50 КВК України особи, засуджені до арешту, відбувають покарання, як правило, за місцем засудження в арештних домах. Весь строк покарання засуджені відбувають в одному арештному домі.

Переведення засудженого до арешту з одного арештного дому до іншого допускається, по-перше, у разі його хвороби, по-друге, для забезпечення його безпеки, по-третє, за інших виключних обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даному арештному домі.

Під винятковими обставинами розуміються будь-які надзвичайні обставини (повінь, землетрус, пожежа, посуха і т. д.). До них можна віднести, наприклад, і особливий психофізичний стан засудженого, пов'язаний із загостреним переживанням факту здійснення ним злочину, якщо є підстави думати, що результат переживань може стати безпосередньою причиною суїциду (самогубства).

Сьогодні особи, засуджені до арешту (далі - засуджені), тимчасово, до створення арештних домів, відбувають покарання в слідчих ізоляторах за місцем засудження. На них поширюється дія КВК України та Правил внутрішнього розпорядку УВП, затверджених наказом ДДУПВП, які визначають режим та умови тримання засуджених в установах. Засуджені відбувають весь строк покарання в одному слідчому ізоляторі в окремих постах або секціях.

У разі необхідності та з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за вмотивованою постановою начальника установи їх можуть тримати в одиночних камерах.