Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.

1. Засуджені до покарання у виді арешту тримаються в умовах ізоляції з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх та засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.

2. На засуджених до арешту поширюються обмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

3. Засудженим до арешту забороняється:

побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

одержання посилок (передач) і бандеролей, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.

4. Засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.

5. Засудженим до арешту надається прогулянка тривалістю до однієї години, а неповнолітнім - до двох годин.

6. За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами.

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає порядок і умови виконання покарання у виді арешту. Згідно чинного законодавства покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від 1 до 6 місяців. Арешт не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до 7 років.

Особи, засуджені до арешту, відбувають покарання, як правило, за місцем засудження в арештних домах (ст. 50 КВК України). Засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції. Ізоляція виключає вільне спілкування засуджених з особами, що знаходяться поза арештним домом. Мова йде як про особисте безпосереднє спілкування, так і про спілкування за допомогою засобів зв'язку. Сувора ізоляція виключає також вільне переміщення засудженого усередині арештного дому за винятком тих приміщень, де він перебуває постійно чи де проводяться виховні заходи масового характеру.

Засуджені забезпечуються жилою площею за нормами, встановленими кримінально-виконавчим законодавством України, та тримаються в окремих секціях слідчих ізоляторів по 3 - 10 осіб в одній камері.

Засуджених розміщують у камерах з дотриманням таких умов:

- чоловіків - окремо від жінок;

- неповнолітніх - окремо від усіх інших категорій засуджених;

- засуджених, яких вперше притягнуто до кримінальної відповідальності, окремо від засуджених, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності;

- засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, - окремо від засуджених, які раніше не відбували покарання в місцях позбавлення волі;

- засуджених, які раніше працювали в правоохоронних органах, юстиції та суді, - окремо від інших засуджених;

- іноземців і осіб без громадянства, як правило, - окремо від інших засуджених.

При розміщенні засуджених у камерах обов'язково враховуються рекомендації соціально-психологічної служби установи.

Засуджені до арешту мають право:

- на щоденну прогулянку тривалістю 1 година, а неповнолітні - до 2 годин;

- на 8-годинний сон у нічний час;

- мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких установлено ПВР УВП;

- одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;

- в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою;

- звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб. Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються відповідно до ПВР УВП за належністю і вирішуються у встановленому законом порядку. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, переглядові не підлягають і не пізніше як у добовий строк надсилаються за належністю. Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг оголошується засудженим під розпис;

- користуватися настільними іграми;

- мати побачення із захисником для одержання юридичної допомоги в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку;

- користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи.

За виняткових обставин, при наявності технічних можливостей, засудженим може бути надано право телефонної розмови з близькими родичами.

Засуджені зобов'язані:

- бути ввічливими між собою та до персоналу кримінально-виконавчої системи;

- додержуватись розпорядку, встановленого в установі, і виконувати законні вимоги адміністрації;

- дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;

- дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна; виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки;

- при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, працівниками кримінально-виконавчої системи та іншими посадовими особами вставати і вітатися.

На засуджених до арешту розповсюджуються правообмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, їм забороняється:

- установлювати зв'язки з особами, які тримаються в інших камерах;

- придбавати, виготовляти, вживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;

- продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;

- грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі;

- наносити собі або іншим особам татуювання;

- завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця,

- затуляти оглядове вічко;

- створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи;

- придбавати продукти харчування і предмети першої потреби;

- мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком захисників;

- одержувати грошові перекази, а також посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном, туалету, письмове приладдя та необхідні для лікування медпрепарати.

Правове становище іноземців і осіб без громадянства, які відбувають покарання у виді арешту, визначається законодавством України, що встановлює права та обов'язки цих осіб під час їх перебування на території України, з обмеженнями, які передбачені законодавством для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені КВК України.

При розміщенні засуджених у камерах обов'язково враховуються рекомендації соціально-психологічної служби установи.

Основними формами соціально-виховної роботи із засудженими є:

- індивідуальна робота;

- просвітницька та культурно-масова робота;

- правове виховання.

Самодіяльні організації серед засуджених не створюються.

Організація соціально-виховної роботи із засудженими безпосередньо покладається на інспектора із соціально-психологічної служби.

Соціально-виховна робота із засудженими спрямована на формування та збереження соціально-корисних навичок, нейтралізацію негативного впливу умов ізоляції на особистість засуджених, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо персоналу, інших засуджених та щодо себе, усвідомлення провини за вчинені злочини та розвиток прагнення до відшкодування заподіяної шкоди.