Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.

116.1. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

116.2. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Коментар:

1. Пункт 116.1 цієї статті Кодексу визначає, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних санкцій за вчинення податкового правопорушення, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 14.1.157 ПКУ податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів (п. 42.1 ПКУ).

Таким чином, попри свою назву, ця стаття встановлює не форму акта - рішення, яким призначається фінансова санкція, а форму акта яким це рішення доводиться до відома правопорушника.

2. В пункті 116.2 закріплюється правило згідно з яким за одне податкове правопорушення може бути застосовано тільки один вид штрафу, передбаченого цим Кодексом та іншими законами України. На перший погляд цей пункт конкретизує норму статті 61 Конституції України, яка забороняє двічі притягувати особу до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Однак аналіз норми п. 116.2 Кодексу дозволяє виявити окремі неузгодженості, які можуть призвести до проблем в правозастосовній практиці.

Так, по-перше, в цьому пункті міститься посилання на види штрафної (фінансової) санкції (штрафу). Разом із цим Кодекс не визначає жодним чином таких видів. Кодекс, взагалі, не містить класифікації стягнень за податкові правопорушення іншої, ніж наведена в статті 111, відповідно до якої вони поділяються на штрафи та пені. Очевидно, що автори Кодексу мали на увазі що за одне податкове правопорушення можна застосувати лише один штраф, або штраф один раз. Однак, зазначене формулювання вимагає на додаткове офіційне тлумачення.

По-друге, очевидно, що в Кодексі термін "вид штрафу" був застосований внаслідок намагання перекрутити зазначену вище конституційну норму. Адже ця норма забороняє множинне застосування стягнень одного виду відповідальності за одне правопорушення. А цей пункт Кодексу забороняє лише множинне застосування штрафів різних видів, дозволяючи одночасне застосування фінансової відповідальності у вигляді і штрафу, і пені. Отже, якщо б в пункті 116.2 замість терміну "один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу)" був застосований термін "одне фінансове стягнення", наприклад, це б суперечило нормі п. 111.2 і не дозволило їх одночасне застосування. Існуючі ж норми зазначених пунктів Кодексу узгоджуються одна з іншою, однак, певним чином порушують конституційні принципи та норми¹.

____________
¹ Додатково див. коментар до статті 111 ПКУ.