Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.

117.1. Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

117.2. Виключено.

Коментар:

1. Ця стаття Кодексу є першою, з якої починається визначення складів окремих правопорушень та стягнень за їх вчинення. Вона відкриває своєрідну "особливу частину" Глави 11 ПКУ. Цією статтею передбачається відповідальність за порушення платниками податку встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби. Одним із способів здійснення податкового контролю, врегульованого нормами Глави 5 Кодексу "Податковий контроль", є ведення обліку платників податків, правовідносини щодо здійснення якого регулюються в Главі 6 "Облік платників податків". Отже, загальний обов'язок платника податків полягає в тому, що він зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

2. Частина перша пункту 117.1 встановлює відповідальність платників податків за порушення встановленого цим Кодексом порядку взяття на облік, подання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності. Об'єктивна сторона цього правопорушення проявляється в таких альтернативних діяннях:

а) неподання заяв або документів для взяття на облік;

б) неподання заяв або документів для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до облікових даних;

в) неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін;

г) подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності.

При цьому, очевидно, що діяння, перераховані в пп. "а" - "в", можуть бути вчинені лише шляхом бездіяльності, а діяння, зазначене в п. "г" - як у формі бездіяльності, так і дії.

Обов'язки щодо взяття на облік (реєстрацію) встановлені Главою 6 "Облік платників податків" Кодексу, відповідно до якої взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків (п. 63.2).

Крім цього платники податків зобов'язані повідомляти стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності. Відповідно до пункту 66.4 платники податків - юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов'язані подати органу державної податкової служби відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Особи, відповідальні за ведення бухгалтерського обліку, визначаються відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності визначаються статтею 47 ПКУ. До їх складу входять: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи (п. 47.1.1); фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом (п. 47.1.2); податкові агенти (п. 47.1.3).

Суб'єктом цього правопорушення є платник податків, який не виконав своїх обов'язків щодо взяття на облік (реєстрацію), встановлених Главою 6 "Облік платників податків" Кодексу, а також щодо подання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності.

До правопорушників відповідно до частини першої пункту 117.1 ПКУ можуть бути застосовані штрафи диференційовано залежно від правового статусу суб'єкта правопорушення. До самозайнятих осіб - у розмірі 170 гривень, до юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичної особи чи юридичних осіб, відповідальних за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

3. Частина друга пункту 117.1 ПКУ визначає кваліфікований склад правопорушення, передбаченого частиною першою цього пункту. Такими кваліфікуючими ознаками є: а) неусунення таких порушень; б) вчинення тих самих дій, протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення. Штрафи за вчинення правопорушень з такими кваліфікованими складами встановлені в подвійному розмірі.

4. Пункт 117.2 встановлює інший склад правопорушення, ніж передбачений попереднім пунктом цієї статті.

Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в порушенні вимог щодо реєстрації платника акцизного податку. Це правопорушення може бути вчинене як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності.

Правові норми щодо регулювання правовідносин в сфері оподаткування акцизним податком згруповані в Розділі VI Кодексу "Акцизний податок". Всі платники акцизного податку платники підлягають обов'язковій реєстрації як платники такого податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб'єктів. Реєстрація в органах державної податкової служби як платника податку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії. Однак, суб'єктом цього правопорушення є не всі платники акцизного податку, а лише такі, що виробляють спирт етиловий (коньячний, плодовий), алкогольні напої та тютюнові вироби.

Законодавець в складі правопорушення встановлює і строк, по закінченню якого порушення правил щодо такої реєстрації стає податковим правопорушенням. Цей строк складає п'ять днів з дня отримання ліцензії на виробництво і співпадає зі строком, в який органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов'язані надати органу державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії.

Вчинення правопорушення відповідно до п. 117.2 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1700 гривень.