Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.

190.1. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діяв на день визначення податкових зобов'язань.

190.2. Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

190.3. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Коментар:

1. Пункт 190.1 статті 190 визначає базу оподаткування для такого об'єкта оподаткування як ввезення товарів на митну територію України. Коментована стаття містить загальні правила визначення бази оподаткування податком на додану вартість при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до правил, викладених у статті 191, які є спеціальними та регламентують особливості ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, та для товарів, що ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.

В даному випадку об'єктом оподаткування, на відміну від об'єкта, вказаного в підпункті "а" пункту 185.1, є не перехід права власності на товари, а сам факт переміщення товарів через митний кордон України на митну територію України. При цьому платником податку є не власник товару, а особа, яка фактично здійснює операцію з ввезення товару на митну територію України.

Визначення митної території України міститься в ст. 9 Митного кодексу України. Митна вартість товару визначається відповідно до статей 49 - 66 Митного кодексу України.

Згідно статті 35 ПК сплата податків і зборів здійснюється в грошовій формі в національній валюті України. Тому п. 190.1 коментованої статті визначає порядок перерахунку визначеної в іноземній валюті вартості товарів, що постачаються на митну територію України, в гривню.

2. Пункт 190.2 коментованої статті визначає базу оподаткування для іншого об'єкта оподаткування - операцій з постачання послуг, що здійснюються нерезидентами на території України. При цьому, місце постачання таких послуг визначається згідно ст. 186 ПК.

У разі, якщо послуги від нерезидента отримуються безоплатно, база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на такі послуги. Звичайні ціни визначаються відповідно до статті 39 ПК, а до 1 січня 2013 року - відповідно до п. 1.20 статті 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

3. Про поняття операцій з постачання послуг див. коментар до ст. 185 ПК. Про визначення терміна "база оподаткування" див. коментар до ст. 188 ПК.

Порядок нарахування та сплати податку з таких операцій визначається ст. 208 ПК України.