Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.

280.1. Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

280.2. Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Коментар:

До земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів (ст. 58 ЗКУ).

Землями водного фонду повинні визнаватися лише земельні ділянки, на яких водні об'єкти знаходяться постійно або більшу частину року, на відміну від земельних ділянок, що заливаються водою під час, наприклад, весняного паводку (такі землі, звичайно, можуть належати до земель водного фонду згідно із іншими пунктами коментованої статті).

Правовий режим земельних ділянок, зайнятих водними об'єктами, визначається ст. 86 ВКУ і передбачає (ч. 1 статті) можливість використання ділянок дна водних об'єктів для робіт, пов'язаних "з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також буров[их] та геологорозвідувальн[их] роб[іт]".За змістом процитованої статті, для інших потреб, крім перерахованих у ній, земельні ділянки дна водойм використовуватися не можуть. Між тим, наприклад, у практиці Київради це положення ігнорується - див., наприклад, рішення Київської міської ради "Про передачу релігійній громаді УПЦ парафії на честь Святого Святителя і чудотворця Миколая у Подільському районі м. Києва земельних ділянок для будівництва та обслуговування храмової споруди на вул. Набережно-Хрещатицькій, 8-а (у водній акваторії р. Дніпро) у Подільському районі м. Києва" N 461/621 від 29.05.2003, "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" від 10.07.2003 (п. 31 передбачає надання ділянки безпосередньо у акваторії річки Дніпро).

Чинне законодавство України практично жодним чином не визначає правового режиму земельних ділянок, що знаходяться під водами територіального моря України ("прибережні морські води шириною 12 морських миль..." - ст. 5 ЗУ "Про державний кордон України"). Між тим, потреба у такому визначенні є. Зокрема, багато спірних питань виникає при використанні акваторій портів тощо. Істотною специфікою правового режиму характеризується континентальний шельф, який, в принципі, також є об'єктом земельного права і має режим земельних ділянок під водоймами¹. Щоправда, ні законодавство, ні правова доктрина поки що континентальний шельф під таким кутом зору здебільшого не розглядають.

____________
¹ Земельное право. Учебник для вузов. Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор С. А. Боголюбов. - М. : Норма-Инфра, 1999. - С. 305.

Щодо правового режиму прибережних захисних смуг див. ст. ст. 60 - 62 ЗКУ, правового режиму земель під "гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами",а також земель, виділених під смуги відведення для них, див. ст. 63 ЗКУ, правового режиму земель берегових смуг водних шляхів - див. ст. 64 ЗКУ тощо.

Тлумачення поняття та змісту "земельних ділянок лісогосподарського призначення" див. у коментарі до ст. 273 ПКУ.

Щодо земельних ділянок, "які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами" слід зазначити, що, на наше переконання, йдеться саме про площу земельної ділянки, на якій розміщена відповідна будівля (споруда), а не про площу плями забудови.