Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.

8.1. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

8.3. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Коментар:

У коментованій статті проведено поділ податків на загальнодержавні та місцеві. Перелік податків та зборів, які належать до загальнодержавних, міститься в ст. 9 ПК, а місцевих податків та зборів - в ст. 10 ПК.

Справляння загальнодержавних податків є обов'язковим на території всієї країни, за виключенням тих випадків, які можуть бути передбачені виключно в ПК.

Критерієм поділу податків та зборів на загальнодержавні та місцеві є порядок встановлення податків. Якщо для встановлення загальнодержавного податку достатньо включити його до переліку платежів в ст. 9 ПК та відповідно закріпити механізм справляння даного податку у відповідному розділі ПК, то встановлення місцевих податків та зборів здійснюється в два етапи.

По перше, встановлення місцевого податку здійснюється шляхом включення його до переліку місцевих податків в ПК (стаття 10 ПК) та визначення в ПК граничних розмірів ставок податків.

По друге,приймається рішення сільською, селищною чи міською радою про встановлення на відповідній території місцевого податку чи збору. Такі повноваження органів місцевого самоврядування передбачено не лише ч. 2 ст. 8 ПК. В першу чергу слід звернутись до статті 143 Конституції України, де закріплено, що встановлення місцевих податків та розмірів їх ставок у межах, визначених законом, здійснюється територіальними громадами села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування. Подібна норма міститься і в статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Місцеві податки та збори поділяються на загальнообов'язкові та факультативні. Загальнообов'язкові місцеві податки є обов'язковими до сплати на території усієї держави.

Доцільність встановлення факультативних податків та зборів на своїй території вирішує кожна сільська, селищна чи міська ради. Тобто це платежі, обов'язковість справляння яких на відповідній території села, селища чи міста наступає лише після прийняття рішення відповідним органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 10.4 ст. 10 ПК до факультативних належать - збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір. Усі інші місцеві податки та збори належать до групи загальнообов'язкових платежів. Їх встановлення і справляння є обов'язковим на території усієї України.