Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.
Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
7.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:
7.1.1. платники податку;
7.1.2. об'єкт оподаткування;
7.1.3. база оподаткування;
7.1.4. ставка податку;
7.1.5. порядок обчислення податку;
7.1.6. податковий період;
7.1.7. строк та порядок сплати податку;
7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
7.2. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.
7.3. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
7.4. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.
Коментар:
1. Відповідно до ч. 2 ст. 92 Конституції України податки та збори встановлюються виключно законами. Світове законодавство є майже одностайним щодо заборони встановлення податків за результатами референдуму. В статті 74 Конституції України проголошується: "референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків...".
Встановлення податку передбачає обов'язкове визначення законодавцем його основних елементів.
Із змісту коментованої статті випливає, що елементи податку поділяються на обов'язкові та додаткові.
Податок вважається встановленим лише за умови визначення в ПК - платника податку та таких елементів оподаткування, як об'єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строки та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Перераховані вище елементи є обов'язковими при встановленні будь-якого податку - чи загальнодержавного чи місцевого. Вони визначаються виключно в ПК.
2. Податкові пільги є також елементом податку. Вони розглядаються законодавцем як додатковий елемент, що встановлюється лише відносно окремих видів податків та можуть мати як постійний так і тимчасовий характер. Встановлення податкових пільг відносно того чи іншого податку, порядок їх застосування, скасування визначається виключно в ПК (детальніше про податкові пільги - в коментарі до ст. 30 ПК).
3. Виключно в ПК регулюються будь-які питання оподаткування. В інших законах України ці питання можуть розглядатись лише в двох аспектах:
1) закони про внесення змін до ПК;
2) закони, в яких закріплено норми щодо відповідальності за порушення податкового законодавства (наприклад, окремі статті Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) - стаття 1631 "Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків"; стаття 1633 "Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби"; стаття 1634 "Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи" тощо. Це і стаття 212 Кримінального кодексу України "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" тощо).