Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Строки, встановлені у цьому Кодексі, обчислюються відповідно до Цивільного кодексу України.

Коментар:

Коментована стаття має відсилочний характер та відсилає до Цивільного кодексу України для визначення строків, встановлених Сімейним кодексом.

Відповідно до ст. 252 ЦК строк визначається роками, місяцями, тижнями днями або годинами. Сімейний кодекс передбачає строки, що визначаються:

а) днями (наприклад, протягом 7 днів має бути подана інформація про дитину, яка може бути усиновлена, - ч. 1 ст. 214 СК);

б) місяцями (наприклад, протягом 1 місяця батьки зобов'язані зареєструвати народження дитини - ч. 1 ст. 144 СК; протягом 3-х місяців є чинною заява про реєстрацію шлюбу - ст. 28 СК; 10 місяців - граничний строк для визнання презумпції батьківства - статті 120, 122, 124 СК);

в) роками (наприклад, 3 роки - позовна давність до вимог про поділ майна, яке належить особам, шлюб між якими розірвано, - ч. 1 ст. 72 СК, а також максимальний строк присудження судом аліментів на дитину за минулий час - ст. 191 СК, тощо; 14 років - вік, за досягнення якої дитина перестає бути малолітньою та стає неповнолітньою, - ст. 6 СК; 17 років - шлюбний вік для жінки) тощо.

Крім поняття строк, ЦК містить визначення терміну як календарної дати або вказівки на подію, що має неминуче настати. Сімейний кодекс поняття терміну не містить, але дана категорія також може бути застосована у сімейних відносинах в силу положень коментованої статті та ст. 8 ЦК України щодо субсидіарного застосування до сімейних відносин положень ЦК України.

Відповідно до ст. 253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня, після настання події, з якою пов'язаний його початок. Це правило не завжди діє у сімейних відносинах. Так, строки у сімейному праві часто починають обчислюватися з дня виникнення відповідного суб'єктивного права та закінчують досягненням особою певного віку. Так, наприклад, відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (18 років). Такий строк починає перебіг з дня народження дитини та закінчується її 18 днем народження.

Закінчення строків у сімейних правовідносинах регулюється положеннями ст. 254 ЦК. Так, строк, визначений роками, спливає у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Сімейному праву властиві строки, які визначаються настанням особою певного віку (14 років, 18 років тощо). Такі строки закінчуються у день досягнення особою відповідного віку.