Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Коментар:

1. Ст. 64 Кодексу про шлюб та сім'ю України передбачала обов'язок по вихованню і навчанню дитини. Зміна ставлення до сім'ї, її ролі в житті дитини зробили очевидною істину: батьки не тільки зобов'язані, але й мають право на виховання своєї дитини. Ст. 151 СК "Права батьків щодо виховання дитини" тісно пов'язана із ст. 150 СК "Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини".

Попереднє надання переваги обов'язку, а не праву суперечив ст. 3 Конституції України, яка визнає, перш за все, права та свободи людини.

2. Відповідно до ч. 2 ст. 151 СК батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

У вихованні дитини часто беруть участь не тільки батьки, але й інші члени сім'ї, зокрема дід, баба. Якою б значимою не була роль цих осіб у житті дитини, переважне право на виховання належить батькам. Це означає, що при вирішенні спорів судом між батьками та іншими родичами з приводу виховання дитини при інших рівних умовах спори вирішуються на користь батьків. Такі ж правила діють при вирішенні суперечностей органами опіки та піклування.

Переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини є по суті особистим немайновим правом, яке може бути втрачене тільки у визнаних законом випадках, зокрема, при позбавленні батьківських прав (див. ст. 166 СК і коментар до неї) та при всиновленні дитини (див. ст. 232 СК і коментар до неї).

Педагогічні, медичні, соціальні працівники, психологи та інші спеціалісти можуть брати участь у вихованні, освіті, охороні здоров'я, соціальному захисті дитини. Тимчасова передача батьками дитини стороннім особам, наприклад, дитячим закладам, не звільняє батьків від обов'язку щодо виховання та розвитку дитини.

3. Батьки вільні обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства (ч. 3 ст. 151 СК). В цій нормі закріплені загальні межі здійснення цивільних прав.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 1 і ч. 4 ст. 13 ЦК).

Брак педагогічних та психологічних знань у батьків (особливо неповнолітніх батьків) є причиною помилок у вихованні дитини, соціальні наслідки яких важко передбачити.