Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.
Стаття 210. Усиновлення братів та сестер
1. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні.
За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.
2. Якщо усиновлення для дитини не є таємним, брат та сестра мають право знати про нове місце її проживання.
Коментар:
1. Зважаючи на основний принцип інституту усиновлення щодо забезпечення стабільних та гармонійних умов життя дитини (ст. 207 СК України), встановлена заборона на роз'єднане усиновлення рідних братів та сестер.
Не рекомендується роз'єднувати братів (сестер), які виховувались в одній установі або проживали спільно до їх влаштування у виховні заклади, а також знають про родинні відносини між ними.
Не поширюється ця норма на випадки, коли хто-небудь із рідних братів чи сестер не перебуває на обліку у зв'язку з обставинами, які унеможливлюють усиновлення (напр., вони не позбавлені батьківського піклування або відсутня згода батьків на усиновлення у випадках, передбачених ст. 217 СК України). Однак таке положення не повинно застосовуватися у випадках, коли хто-небудь із рідних братів чи сестер не перебуває на обліку з причин, котрі не передбачені законом (напр., у зв'язку із халатністю органів чи службових осіб, на яких покладено обов'язок щодо обліку дітей для можливого усиновлення).
У судовій практиці мають місце випадки, коли при здійсненні усиновлення вказується про те, що усиновлювана дитина має братів чи сестер, але з ними не підтримує ніяких стосунків. Зважаючи на це та висновок органів опіки та піклування про "згоду на роз'єднання дитини" із братами, сестрами, суди приймають рішення про усиновлення. В окремих справах суд бере до уваги згоду братів та сестер на усиновлення.
Такий підхід є дещо спрощеним, оскільки неможливість підтримання відносин із братами та сестрами, які позбавлені батьківського піклування, може бути викликана діяльністю органів державної влади, органів опіки та піклування, дитячих та лікувальних закладів, в результаті діяльності яких рідні брати та сестри проживають нарізно. Також у цьому випадку слід говорити про те, що завданням органів опіки та піклування виступає не надання згоди на таке усиновлення, а надання висновку про відповідність усиновлення інтересам дитини, в тому числі й тих дітей, котрі залишаються такими, що позбавлені батьківського піклування. Необхідно детально вивчити питання про відповідність такого усиновлення інтересам усіх дітей, як тих, що усиновляються, так і тих, що залишаються.
2. Якщо у дитини, яку бажають усиновити, є брати і сестри, які також залишилися без батьківського піклування, щодо яких заявником не ставиться питання про їх усиновлення або їх бажають усиновити інші особи, її усиновлення допускається тільки у тому випадку, якщо це відповідає її інтересам (напр., діти спільно не проживали або коли їх спільне проживання небажане, напр., у силу хвороби одного з дітей або наявності вчинення протиправного діяння щодо рідного брата (сестри)).
Роз'єднання братів та сестер може допускатися тільки в їхніх інтересах і в ситуації, коли усиновлювачі не наполягають на збереженні таємниці усиновлення і зобов'язуються не чинити перешкод спілкуванню усиновлених дітей з братами й сестрами. Можливе роз'єднання братів та сестер при усиновленні, якщо хто-небудь з них підлягає утриманню в спеціальному лікувально-виховному закладі, а також, як виняток, в тих випадках, коли діти, що перебувають у родинних відносинах, одночасно передаються на усиновлення у різні сім'ї, де вони набувають батьків та сім'ю. Нерідко діти, котрі мають одну маму (або батька), спільно не виховуються у сім'ї, знаходяться у різних дитячих закладах, значаться під різними прізвищами, і про їх родинні відносини знає лише їх мати (батько), що тривалий час не проявляє про них турботи. З урахуванням викладених обставин допускається, як виняток, передача дітей на усиновлення в різні сім'ї.
3. Положення частини другої коментованої статті поширюються на випадки нетаємного усиновлення (ст. ст. 226 - 228 СК України). Зміст цієї норми полягає у тому, що брати (сестри), які не усиновлені, мають право на інформацію про нове місце проживання рідного брата (братів) та/або сестри (сестер), котрі усиновлені. Це ж право може бути реалізоване і усиновленою дитиною.