Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з моменту його здійснення.

2. У разі визнання усиновлення недійсним припиняються права та обов'язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини.

3. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням.

4. У разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм.

У разі визнання усиновлення недійсним щодо дитини, яка досягла чотирнадцяти років, місце її подальшого проживання визначається за її згодою.

У разі якщо передання дитини батькам або іншим родичам неможливе, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

5. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення.

За бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням.

6. Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як два роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну допомогу.

Коментар:

1. За загальним правилом, внаслідок недійсного правочину не виникає нових прав та обов'язків і якщо відбулися певні зміни, вчинені дії на його реалізацію, суб'єкти такого правочину повинні повернутися у первісний стан, тобто у те положення, яке існувало на момент вчинення.

Саме у зв'язку з цим, моментом визнання недійсним усиновлення є момент його здійснення, тобто усиновлення, яке визнане недійсним, не породило правових наслідків, які визначені ст. 232 СК України.

2. Коментована стаття акцентує увагу на тих моментах, які треба реалізувати, щоб повернутися у цей "первісний стан". Однак, зважаючи на специфіку відносин із усиновлення, законом встановлено ряд спеціальних правил щодо визнання усиновлення недійсним. Так, для забезпечення сталості в імені дитини, за нею може залишитися ім'я, по батькові та/чи прізвище, яке вона отримала у зв'язку з усиновленням.

Також в усиновлювача може виникати новий обов'язок, який не ґрунтується на відносинах, які залишаться між ним та дитиною, усиновлення якої визнано судом недійсним. Такий аліментний обов'язок може виникати тільки за наявності ряду підстав: дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати; усиновлювач може надавати матеріальну допомогу. Строк встановлення такого аліментного правовідношення не може перевищувати двох років.