Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

Стаття 239. Правові наслідки скасування усиновлення

1. У разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.

2. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.

3. У разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.

4. У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення.

5. У разі скасування усиновлення дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

6. У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передається батькам, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.

Коментар:

1. Правовідносини по усиновленню припиняються з моменту набрання рішенням суду про його скасування законної сили. Рішення суду про скасування усиновлення не має значення для відносин, які існували раніше, і поширюється на відносини із усиновлення тільки на майбутнє. За цією ознакою скасування усиновлення суттєво відрізняється від визнання усиновлення недійсним.

При скасуванні усиновлення взаємні права та обов'язки усиновленої особи та усиновлювачів (та їхніх родичів) припиняються і поновлюються взаємні права та обов'язки особи та її батьків (їхніх родичів). Зважаючи на це, скасування усиновлення слід визнати водночас правоприпиняючим і правовстановлюючим (радше поновлюючим) юридичним фактом.

2. Коментована стаття містить імперативну вказівку на те, що у разі скасування усиновлення відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням. Однак, на практиці, для забезпечення інтересів самої дитини поновлення правових відносин між дитиною і його батьками (родичами батьків) не повинно проводитися автоматично, а тільки у тому випадку, якщо цього вимагають інтереси дитини. Можуть мати місце випадки, коли поновлення правових відносин дитини з батьками не тільки є неможливим, але й недоцільним. Тому у цій частині чинне сімейне законодавство потребує удосконалення задля забезпечення прав дитини.

При скасуванні усиновлення суд обов'язково повинен вирішити подальшу долю дитини. За загальним правилом, вона за рішенням суду передається батькам, іншим родичам при наявності їх бажання. При відсутності батьків, інших родичів, відсутності згоди на таку передачу, дитина передається органам опіки та піклування та подальшого влаштування такої дитини.

4. Правовідносини, які існували до скасування не визнаються недійсними, тобто такими, що не існували. В силу скасування усиновлення не відбувається повного припинення прав та обов'язків, які виникли у зв'язку із усиновленням, можуть бути збережені певні права усиновленої дитини та обов'язки усиновлювача. Так, у випадках скасування усиновлення у зв'язку з його невідповідністю інтересам дитини чи внаслідок інших дій, які суперечать меті та змісту усиновлення, за усиновленою дитиною зберігається право на житло, яке вона зайняла на підставі здійснення усиновлення (напр., усиновлена дитина була вселена у житлове приміщення усиновлювача у порядку ст. 65 ЖК УРСР).

При скасуванні усиновлення судом вирішується питання про збереження за нею прізвища, імені та по батькові. За загальним правилом вони не змінюються, якщо дитина не висловила бажання мати те ім'я, по батькові та прізвище, яке існувало до здійснення усиновлення.

Також суд вправі зобов'язати усиновлювача виплачувати кошти на утримання дитини, яка не передається батькам. Це питання вирішується судом виходячи з конкретних обставин справи незалежно від підстав, у зв'язку з якими скасовано усиновлення. Зважаючи на те, що аліменти - це не санкція, а засіб захисту майнових інтересів дитини, підставою для присудження такого утримання є можливість усиновлювача здійснювати таке утримання. Про стягнення коштів та їх розмір повинно бути зазначено у рішенні суду про скасування усиновлення.